30/160(36/73) Про витребування майна з чужого незаконного володіння - Текст документа

Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про витребування з незаконного володіння Акціонерного товариства фірми "Укргазбуд" (надалі АТФ -"Укргазбуд") безпідставно отриманого майна у вигляді грошових коштів у сумі 746298,37грн., що складає різницю між сплаченою на рахунок позивача сумою та отриманими від останнього роботами за договором підряду від 07.04.2005 № 03/05.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

В якості правової підстави позову підприємство зазначило ст. 400 Цивільного кодексу України (435-15) , статтей 139, 193 Господарського кодексу України (436-15) .

В процесі розгляду справи відповідачем заявлене клопотання про передачу справи на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Зазначене клопотання обгрунтоване тим, що договір підряду укладений Будівельним управлінням №4 АТФ "Укргазбуд", а також приписами ч. 4 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , згідно з якими територіальна підсудність спору визначається залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу у тому разі, якщо юридичну особу представляє уповноважений відособлений підрозділ.

В запереченнях проти заявленого клопотання підприємство посилається на те, що метою цього клопотання є затягування розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.02.2006, виправленою ухвалою цього ж суду від 09.03.2006 (суддя: Трофименко Т.Ю.) -матеріали справи на підставі п. 4 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) направлені за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала мотивована тим, що спір виник саме з діяльності відособленого структурного підрозділу -Будівельного управління №4 АТФ "Укргазбуд".

За апеляційною скаргою Українського державного підприємства "Укрхімтрансаміак" ухвала господарського суду переглянута в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 (судді: Моторний О.А. -головуючий, Кошіль В.В., Вербицька О.В.) - залишена без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та про передачу справи на розгляд по суті до господарського суду м. Києва.

При цьому, скаржник зазначає, що суд порушив приписи статті 55 Господарського кодексу України (436-15) (зі змінами, внесеними Законом України від 04.02.2005 №2424-IV (2424-15) ), оскільки не взяв до уваги той факт, що відокремлені підрозділи господарських організацій виключені з переліку суб'єктів господарювання, а тому не є учасниками господарських відносин, не мають відокремленого майна та не несуть відповідальності за своїми зобов'язаннями, а тому не можуть бути відповідачами, як - то визначено статтею 21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Скаржник посилається на неврахування судом того, що Будівельне управління №4 не має майна у власності, а виділене за ним майно є власністю АТФ "Укргазбуд", а відтак вважає, що грошові кошти, які перераховувалися до Будівельного управління належать на праві власності юридичній особі - АТФ "Украгазбуд".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до господарського суду м. Києва заявлений позов до Акціонерного товариства фірми "Укргазбуд" про витребування з незаконного володіння грошових коштів у сумі 746298,37грн. у зв'язку з невиконанням повного обсягу підрядних робіт на підставі договору від 07.04.2005 №03/05.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом договору підряду 07.04.2005 №03/05, укладеного між Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" (замовник) та Будівельним управлінням №4 АТФ "Укргазбуд" (підрядник), що знаходиться у м. Дніпропетровську, є виконання робіт по технічному обслуговуванню магістрального аміакопроводу. Тобто, роботи за вказаним договором повинні надаватися позивачеві Будівельним управлінням №4, який є структурним підрозділом АТФ "Укргазбуд".

Судами також встановлено, що перерахування грошових коштів було проведено позивачем за платіжними дорученнями №18 від 06.05.2005, №39 від 03.06.2005 № 4 від 09.09.2005 на розрахунковий рахунок Будівельного управління №4. Сума перерахованих коштів перевищує обсяг виконаних підрядником робіт, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Виходячи із вищенаведених обставин та з урахуванням приписів статті 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд м. Києва, з висновками якого погодився Київський апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що спір має вирішуватися у господарському суді Дніпропетровської області.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій відзначає, що згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) місцеві господарські суди(господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Компетенція зазначених судів щодо розгляду справ розмежовується за предметними та територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ визначені статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до положень частини 2, частини 4 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин 1-3 цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Як передбачено ч. 4 статтею 28 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції...

Статтею 64 Господарського кодексу України (436-15) передбачено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до закону.

Правові засади створення і діяльності відокремлених підрозділів регулюються, також, і нормами Цивільного кодексу України (435-15) . Так, відповідно до статті 95 цього кодексу філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв признають юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Колегія суддів, враховуючи приписи частин 2, 4 статті 15 та частини 4 статті 28 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , які територіальну підсудність справи за місцезнаходженням відособленого підрозділу пов'язують з двома умовами: виникнення спору при виконанні господарського договору відособленим підрозділом та наявність у цього підрозділу повноважень на процесуальне представництво юридичної особи, підтверджене установчими або іншими документами, вважає, що судами правильно визначено територіальну підсудність справи виходячи із того, що позов виник з питань діяльності саме відокремленого підрозділу.

З огляду на викладене, доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими. Касаційна інстанція, також, відхиляє доводи підприємства про порушення судом норм матеріального права, оскільки за договором, що є предметом спору, передбачені відповідні права та обов'язки обох сторін, тому територіальна підсудність в даному випадку визначається згідно з ч. 4 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Для застосування приписів статті 16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо виключної підсудності справи, колегія суддів не вбачає підстав з огляду на те, що зміст укладеного договору ставлять умови, спрямовані на встановлення, зміну або припинення зобов'язань. Отже, між

сторонами виникли підрядні відносини, відповідно до яких Будівельне управління №4 зобов'язане виконати певний обсяг робіт або повернути грошові кошти за невиконані роботи.

За таких обставин, ухвала господарського суду м. Києва від 20.02.2006 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 прийняті при правильному застосуванні норм процесуального та матеріального права, а мотиви касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути підставами для зміни або скасування прийнятих у справі судових актів.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду м. Києва від 20.02.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 у справі № 30/160(36/73) -залишити без змін.