2-5/9168-2006 Про визнання права власності на нерухоме майно - Текст документа

У зв'язку з значною завантаженістю суддів Шаргала В.I., Жаботиної Г.В., розпорядженням від 26.09.06 заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду справи № 2-5/9168-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 28.09.06 колегією суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В. (доповідач), судді Шаргало В.I., Жаботина Г.В. без початку перегляду по суті, створено колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий -Першиков Є.В., судді Муравйов О.В., Ходаківська I.П.

Про вказані обставини представників скаржника та Товариства було повідомлено на початку судового засідання 28.09.06. Відводів складу колегії суддів не заявлено.

За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , у судовому засіданні 28.09.06 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 06.06.06 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) позовні вимоги Товариства були задоволені.

За Товариством визнано право власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс Центрального автовокзалу, розташований за адресою м.Сімферополь, вул.Київська, 4 що складається з: основного триповерхового корпусу, літер "А", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 2 321,5 кв.м., зовнішніх комунікації теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу прибудові до основного корпуса, літер "У", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 41,8 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання електропостачання, каналізації; корпусу пекарні, літер "Ч", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 99,8 кв.м., зовнішніх комунікації теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу, літер "П", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 228,7 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу, літер "О", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 23,2 кв.м зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання каналізації; корпусу підземного туалету, літер "Т", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 198 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачанні водопостачання, електропостачання, каналізації; двоповерхового корпусу диспетчерсько літер "Р", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 141,5 кв.м, зовнішніх комунікацій, теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; невід'ємного технологічного грунтового насипу з розташованими на насипі будинками, асфальтобетонним мощенім товщиною 0,4-0,7м., бордюрами, забором, двома воротами, підпірними стінами №№ 30, 36, навісами, тротуарами, товщиною 6-9 м., площею 10 950,00 кв.м будівельним обсягом 79 935,00 куб.м.

ТОВ "Дельтахолдинг" було зобов'язано повернути Товариству нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс Центрального автовокзалу, розташований за адресою: м.Сімферополь, вул.Київська, 4, що складається з: основного триповерхового корпусу, літер "А", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 2 321,5 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання каналізації; корпусу прибудови до основного корпуса, літер "У", що складається конструктивних елементів, приміщень площею 41,8 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу пекарні, літ "Ч", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 99,8 кв.ім., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу, літер "П", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 228,7 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу, літер "О", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 23,2 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу підземного туалету, літер "Т", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 198,00 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; двоповерхового корпусу диспетчерської, літер "Р", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 141,5 кв.м., зовнішніх комунікацій, теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; невід'ємного технологічного грунтового насипу з розташованими на насипі будинками, з асфальтобетонним мощенім товщиною 0,4-0,7м., бордюрами, забором, двома воротами, підпірними стінами №№ 30, 36, навісами, тротуарами, товщиною 6-9 м., площею 10 950,00 кв.м., будівельним обсягом 79 935,00 куб.м.

З ТОВ "Дельтахолдинг" на користь Товариства стягнуто 1 877,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні рішення місцевий господарський суд з урахуванням ч. 1 ст. 215, ч. 5 ст. 203, ст.ст. 328, 1031 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 26, п. 2 ст. 48, п. 1 ст. 50 Закону України "Про власність" (697-12) та матеріалів справи дійшов висновку, що Товариство придбало право власності на спірні об'єкти у відповідності з діючим законодавством, у зв'язку з чим, його вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючи з рішенням місцевого господарського суду Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 06.06.06 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору.

Підприємство зазначає, що оскарженим рішенням визнано право власності на майно, що розташоване на земельній ділянці, належність якої є спірною, а тому вказане рішення, яке було прийнято без участі Підприємства, впливає на його права та обов'язки за договором оренди земельної ділянки.

При цьому, скаржник зазначає, що спірне майно знаходилось у власності ЗАТ "АК "Кримавтотранс", яке передало це майно в статутний фонд ЗАТ "Кримтрансагенство", яке, в свою чергу, передало це майно як внесок у статутний фонд ТОВ "Терхолдинг". Водночас, скаржник звертає увагу, що ЗАТ "АК "Кримавтотранс" відмовилося від землекористування земельною ділянкою, на якій знаходиться частина спірного майна, на користь Підприємства.

Крім того, скаржник зазначає, що асфальтобетонне покриття, про яке йдеться в оскарженому рішенні суду, має статус окремої ділянки, яка не належить жодній зі сторін.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить у задоволенні касаційної скарги Підприємству відмовити.

Зокрема, Товариство зазначає, що рішенням від 17.08.06 господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-13/11441-2006А визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул.Київська-Фрунзе, укладений 11.01.06 між Підприємством та Сімферопольською міською радою.

З урахуванням наведеного, Товариство вважає, що при вирішенні даної справи, у якій скаржником подано касаційну скаргу № 182 від 17.08.06, його права та інтереси ущемлені не були.

На день розгляду справи по суті письмовий відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Дельтахолдинг" не надійшов.

До початку розгляду справи у судовому засіданні 28.09.06 до колегії суддів Вищого господарського суду України надійшло клопотання Підприємства б/н від 28.09.06 в якому ставиться питання про необхідність здійснення запиту до прокуратури Автономної Республіки Крим матеріалів кримінальної справи щодо посадових осіб ВАТ "АК "Кримавтотранс".

Колегія суддів Вищого господарського суду України звернула увагу заявника, що за змістом ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка встановлює межі перегляду справи в касаційній інстанції, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У зв'язку з наведеними обставинами колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про неможливість задоволення вказаного клопотання Підприємства.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників скаржника, Товариства, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, зокрема, установчого договору від 04.05.00 та накладної № 46 від 05.01.01 ВАТ "АК "Кримавтотранс" внесло як внесок у статутний фонд ВАТ "Кримтрансагенство" нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс Центрального автовокзалу, розташований за адресою м.Сімферополь, вул.Київська, 4, що складається з: основного триповерхового корпусу, літер "А", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 2 321,5 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу прибудови до основного корпуса, літер "У", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 41,8 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу пекарні, літер "Ч", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 99,8 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу, літер "П", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 228,7 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу, літер "О", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 23,2 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; корпусу підземного туалету, літер "Т", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 198,00 кв.м., зовнішніх комунікацій теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; двоповерхового корпусу диспетчерської, літер "Р", що складається з конструктивних елементів, приміщень площею 141,5 кв.м., зовнішніх комунікацій, теплопостачання, водопостачання, електропостачання, каналізації; невід'ємного технологічного грунтового насипу з розташованими на насипі будинками, з асфальтобетонним мощенім товщиною 0,4-0,7м., бордюрами, забором, двома воротами, підпірними стінами № 30,36, навісами, тротуарами, товщиною 6-9 м., площею 10 950,00 кв.м., будівельним обсягом 79 935,00 куб.м. (далі -спірне майно).

На підставі наданих сторонами доказів по справі судовими інстанціями встановлено, що ВАТ "Кримтрансагенство" внесло зазначене майно в статутний фонд ТОВ "Теркхолдинг" згідно установчого договору та накладної № 28/03 від 20.03.01, яке, в свою чергу, внесло спірне майно до статутного фонду ТОВ "Промхолдинг" згідно установчого договору від 18.11.02.

При вирішенні спору по суті місцевим господарським судом також встановлено, що 01.02.05 між Товариством та ТОВ "Дельтахолдинг" було укладено договір оперативного управління майном, згідно якого ТОВ "Дельтахолдинг" згідно акту приймання-передачі № 9 від 24.09.05 одержало спірне майно в оперативне управління для здійснення господарської діяльності.

Також, місцевим судом встановлено, що 01.11.05 Товариство звернулося до ТОВ "Дельтахолдинг" з листом, у якому просило надати договору належну форму чи повернути передане йому спірне майно у зв'язку з тим що договір вважається недійсним, однак, листом від 28.11.05 ТОВ "Дельтахолдинг" відмовилося повертати майно Товариству, мотивуючи це тим, що він є власником даного майна, як учасником ТОВ "Промхолдинг".

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 38 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) Вищий господарський суд України є вищим судовим органом в системі господарських судів. На Вищий господарський суд України як на будь-який державний орган поширюється дія ч. 2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи забов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 39 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) визначає, що Вищий господарський суд України розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом.

Згідно з ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Прийнявши до розгляду касаційну скаргу Підприємства № 183 від 17.08.06, колегія суддів Вищого господарського суду України врахувала посилання скаржника на те, що оскаржене рішення, на його думку, стосується його прав та обов'язків та було прийнято без залучення його до участі у справі.

За змістом статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка визначає порядок прийняття касаційної скарги до провадження зазначено, що про таку процесуальну дію суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги, ухвала надсилається усім учасникам судового процесу.

Таким чином, при винесенні ухвали від 06.09.06 колегією суддів Вищого господарського суду України вирішувалося лише питання прийняття касаційної скарги Підприємства до розгляду, можливість чого визначається відповідністю поданої касаційної скарги розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , та з урахуванням того, що розгляд матеріалів справи по суті дана процесуальна дія не передбачає.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України врахувала, що для об'єктивного з'ясування факту чи зачипає рішення у справі права та інтереси особи, що не брала участь у розгляді справі, необхідною умовою є розгляд та вивчення матеріалів справи та касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. 111< FONT style=color:red>-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) суд приймає постанову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника та сторони по справі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що предметом судового розгляду у даній справі є визнання права власності на спірне майно.

На підставі матеріалів касаційної скарги встановлено, що Підприємство рішення від 06.06.06 господарського суду Автономної Республіки Крим в частині приналежності спірного майна не оскаржує, проте ставить питання щодо належності певної частину земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно. При цьому, скаржник у касаційній скарзі та безпосередньо у судовому засіданні зазначив, що особисто він не є власником спірного майна.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України переглядає за касаційними скаргами (поданнями) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і, за наслідками розгляду яких, приймає постанову.

З урахуванням зазначеного колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що рішення від 06.06.06 господарського суду Автономної Республіки Крим прав та законних інтересів Підприємства не зачіпає, а отже не може бути переглянуто касаційною інстанцією за скаргою Підприємства, оскільки такий перегляд суперечить положенням процесуального закону та виходить за межі компетенції Вищого господарського суду України, а отже провадження у справі в частині перегляду рішення від 06.06.06 господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає припиненню.