Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого             Кривенка В.В.,

суддів:                 Гусака М.Б., Коротких О.А., 

                        Кривенди О.В.,Маринченка В.Л., 

                        Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,

                        Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі – Підприємство) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі – СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за скаргою Підприємства про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2009 року,

У лютому 2008 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 8 січня 2008 року № 0000010843/0, яким йому визначено 33 409 335 грн 75 коп. податкового зобов’язання з податку на прибуток, у тому числі 31 818 415 грн основного платежу та 1 590 920 грн 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 8 травня 2008 року позов задовольнив.

Постановою від 11 березня 2009 року Харківський апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 жовтня 2009 року рішення апеляційного суду залишив без змін.

У скарзі до Верховного Суду України Підприємство порушило питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування рішень судів касаційної та апеляційної інстанцій із залишенням у силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування скарги зроблено посилання на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга є обґрунтованою з огляду на таке.

За змістом частини другої статті 1 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 1251-XII (1251-12) ) Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Суди встановили, що рішенням від 21 лютого 2007 року № 27/07 Харківська міська рада Харківської області встановила для Підприємства додаткову пільгу з податку на прибуток, стовідсотково звільнивши його від сплати цього податку на 2007 рік.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій на обґрунтування своїх рішень послалися на те, що право встановлювати (скасовувати) загальнодержавні податки (до яких відноситься податок на прибуток підприємств) належить до законодавчих повноважень Верховної Ради України, а оскільки Законом України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (чинним на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) органам місцевого самоврядування не надано повноважень стосовно встановлення пільг щодо сплати податку на прибуток підприємств комунальної власності, то зазначені органи не мають права на надання таких пільг.

Із таким висновком погодитися не можна.

Частиною другою статті 42 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських рад.

Відповідно до пункту 15 статті 69 Бюджетного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – БК) податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

У резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 16 лютого 2010 року № 5-рп/2010 (v005p710-10) викладено думку про те, положення частини другої статті 1 Закону № 1251-XII та статті 15 Закону № 334/94-ВР у системному зв’язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, статей 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 БК, статей 16, 61, 62, 63, 66 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону № 1251-XII встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача, а суди апеляційної та касаційної інстанцій, скасовуючи це рішення, помилково застосували норми матеріального права.

З урахуванням наведеного рішення касаційного та апеляційного судів підлягають скасуванню, а рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.

Керуючись статтями 241– 243 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення скаржника до Верховного Суду України), колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs7162588) від 6 жовтня 2009 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року скасувати, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 року залишити в силі.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.