21/11 Про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - Текст документа

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа маркет", м. Київ (далі -ТОВ "ТРК "Медіа маркет")

на рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2006

зі справи № 21/11

за позовом державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ (далі -ДП "УААСП")

до ТОВ "ТРК "Медіа маркет"

про стягнення 66400 грн. та зобов'язання опублікувати оголошення.

Судове засідання проведено за участю представників:

ДП "УААСП" -Скоробогатової О.М.,

ТОВ "ТРК "Медіа маркет" -Красної Г.С., Городецької I.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ДП "УААСП" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, що становить 66400 грн., штрафу в розмірі 10% від присудженої суми та зобов'язання відповідача опублікувати в газеті "Судова практика" судове рішення про допущені порушення авторського права.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2006 (суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2006 (колегія суддів у складі: суддя Андрієнко В.В. -головуючий, судді Малетич М.М., Студенець В.I.), позов задоволено частково: з ТОВ "ТРК "Медіа маркет" на користь ДП "УААСП" стягнуто 13280 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 1328 грн. штрафу та зобов'язано відповідача опублікувати у газеті "Юридична практика" дані про допущені порушення авторського права у вигляді судового рішення; в іншій частині позову відмовлено.

Названі рішення попередніх судових інстанцій з посиланням на приписи статей 32, 36, 47, 49, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) (далі -Закон) мотивовано порушенням відповідачем майнових авторських прав ДП "УААСП" на музичний твір шляхом його несанкціонованого публічного сповіщення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та доповненнях до неї ТОВ "ТРК "Медіа маркет" просить скасувати оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано відсутністю у позивача необхідних повноважень на звернення до суду з даним позовом в інтересах автора спірного музичного твору.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "УААСП" зазначає про правильність та обгрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі -ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішення та постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- за угодою на управління майновими правами від 27.12.2002 № 17449, укладеною ДП "УААСП" та власником авторських прав Говорадлом Анатолієм Васильовичем, позивачеві було передано виключні права на управління майновими правами автора на твори, що створені ним на момент підписання цієї угоди та будуть створені у майбутньому;

- за заявою Говорадла Анатолія Васильовича від 09.09.2003 позивачеві було передано виключні майнові права на музичний твір "Ні, ні, я не ту кохав" у порядку, передбаченому абзацом третім пункту 6 зазначеної угоди;

- уповноваженими представниками ДП "УААСП" 24.06.2005 зафіксовано факт публічного сповіщення відповідачем названого музичного твору в радіоефірі на частоті 96,4 FM, про що складено акт фіксації порушення авторського права № 3-06-05; зазначений факт відповідачем не заперечується;

- ДП "УААСП" не надавало ТОВ "ТРК "Медіа маркет" дозволу на використання спірних творів;

- за вчинення названого порушення авторського права з відповідача підлягає стягненню компенсація у сумі 13280 грн. та штраф у сумі 1328 грн.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації та штрафу за порушення виключних майнових авторських прав ДП "УААСП" на зазначений музичний твір.

Статтею 45 та частиною першою статті 47 Закону передбачено можливість доручення суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів -угоди з автором від 27.12.2002 № 17449, заяви автора, довідки про належність автора до авторсько-правової організації, господарськими судами правильно визначено, що ДП "УААСП" є компетентним суб'єктом звернення до суду за захистом порушених авторських прав відповідно до повноважень, переданих автором за названою угодою на управління майновими правами.

В абзаці п'ятому статті 1 Закону визначено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

За приписами частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Згідно ж з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів.

Відповідно до статті 52 Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

З наведеного випливає, що стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості обчислення завданих правопорушенням збитків та отриманого порушником доходу.

Відтак під час визначення суми такої компенсації господарський суд має дослідити об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права, та в даному випадку з'ясувати: суму можливої винагороди за анало гічне використання спірного музичного твору на умовах ліцензійного договору, яка встановлюва лася суб'єктом авторських прав за попередніми угодами або відповідає усталеній практи ці в даній сфері; обсяг порушення (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів) тощо.

Попередні ж судові інстанції, приймаючи рішення в частині визначення розміру компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 13280 грн., не зазначили жодних підстав для стягнення саме такої суми компенсації, проте задовольнили вимоги позивача частково.

Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з'ясувати обставини, зазначені в цій постанові, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа маркет" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2006 зі справи № 21/11 скасувати.