ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2006 Справа N 15/581б
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.11.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С. - головуючого, Яценко О.В. (доповідач у справі),
Панової І.Ю.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.06.06 р.
у справі N 15/581-б господарського суду м. Києва
за позовом Державної податкової інспекції у Подільському
районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю "Консул М",
м. Київ
про визнання банкрута
в судовому засіданні взяли участь представники сторін
від Державної податкової інспекції у Подільському районі
м. Києва - Циганков В.О. дов. 7509/9/10
від ТОВ "Консул М" - Бойко Ю.В. дов. б/н від 03.07.2006 р.
ліквідатор - Шніт П.О.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
09.02.2006 р. у справі N 15/581б (суддя Хоменко М.Г.) заяву
ліквідатора ТОВ "Консул М" задоволений повністю. Визнано термін
пред'явлення до оплати простого векселя N 65305749713171 на суму
200000,00 грн., емітованого ВАТ "Придніпровський машинобудівний
завод" таким, що підлягає оплаті - "по пред'явленню".
Не погоджуючись з цим рішенням ВАТ "Придніпровський
машинобудівний завод" подав апеляційну скаргу в якій просив
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
09.02.2006 р. у справі N 15/581б скасувати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.06.2006 р. у справі N 15/581б (судді Коваленко В.М.;
Малетич М.М.; Дзюбко П.О.) апеляційну скаргу ВАТ "Придніпровський
машинобудівний завод" задоволено частково. Рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 09.02.2006 р. у справі
N 15/581б скасовано повністю. Провадження за заявою ліквідатора
товариства з обмеженою відповідальністю "Консул М" - арбітражного
керуючого Шніта П.О. про визнання терміну пред'явлення до оплати
простого векселя, емітованого ВАТ "Придніпровський машинобудівний
завод", таким, що підлягає оплаті - "по пред'явленню" припинено.
В іншій частині апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Не погоджуючись з цією постановою Державна податкова
інспекція у Подільському районі м. Києва подала касаційну скаргу,
в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.06.2006 р. по даній справі, як прийняту
з порушенням норм матеріального та процесуального права.
19.09.2006 р. в судовому засіданні оголошено перерву до
26.09.2006 р.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права
дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2004 року було
порушено провадження у справі N 15/581-б про банкрутство
товариства з обмеженою відповідальністю "Консул М" за заявою
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва в
порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою господарського суду м. Києва від 30.11.2004 року
Боржника визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну
процедуру відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 лютого 2005 року
припинено процедуру ліквідації Товариства та визначено про перехід
до загальних процедур у справі про банкрутство Боржника.
Ухвалою попереднього засідання від 15 травня 2005 року
визнані кредитори до Товариства та затверджений реєстр вимог
кредиторів на загальну суму 37 411 грн. 17 коп.
Постановою господарського суду м. Києва від 21.06.2005 року
Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну
процедуру та призначено ліквідатором Боржника арбітражного
керуючого Шніта П.О. (т. 1 л.с. 134).
В заяві від 01.12.2005 року ліквідатор Товариства просить
визнати термін пред'явлення до оплати простого векселя
N 65305749713171 на суму 200 000 грн. 00 коп. (надалі - Вексель),
емітованого відкритим акціонерним товариством "Придніпровський
машинобудівний завод" до оплати - "по пред'явленню". Свої вимоги
ліквідатор Боржника обґрунтовує виявленням у складі майна Боржника
Векселю з терміном оплати 14.07.2010 року, у зв'язку чим ним на
адресу Заводу була направлена пропозиція щодо дострокової оплати
вказаного векселю та відповідного укладення угоди про дострокове
погашення у зв'язку із визнанням Товариства банкрутом, тоді як від
Заводу відповіді отримано не було. Ліквідатор Боржника -
арбітражний керуючий Шніт П.О. просить визнати термін пред'явлення
до оплати Векселю, емітованого Заводом, до оплати - "по
пред'явленню" згідно ст.ст. 25, 26 Закон України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09 лютого 2006 року
задоволено заяву ліквідатора Боржника та визнаний термін
пред'явлення до оплати простого векселя N 65305749713171 на суму
200 000 грн. 00 коп., емітованого відкритим акціонерним
товариством "Придніпровський машинобудівний завод", таким, що
підлягає оплаті - "по пред'явленню".
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції
посилається на те, що вексель є майном Боржника, який підлягає
реалізації в ході ліквідаційної процедури, обмеженої одним роком з
дня відкриття такої процедури, у зв'язку з чим повинен бути
пред'явлений до оплати емітенту - Заводу. При цьому, місцевий суд
керувався ст.ст. 47, 77 Женевської конвенції, якою запроваджено
Уніфікований Закон про переказні та прості векселі від
07.06.1930 року ( 995_009 ) (995_009)
, ст. 21 Закону України "Про цінні
папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, ст.ст. 22, 23, 24, 25, 26
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 7 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст. 32, п. 4 Прикінцевих та перехідних
положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, та ст.ст. 33, 49,
82-85 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(т. 1 л.с. 150-152).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.06.2006 р. у справі N 15/581б апеляційний господарський суд
зазначені рішення скасував, провадження по справі припинив,
оскільки відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не
підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(надалі - Закон) ліквідатор з дня свого призначення
здійснює такі повноваження, зокрема, пред'являє до третіх осіб
вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з
підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону,
подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод
боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та
повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює
інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначає
два порядки розгляду господарських справ: у порядку позовного
провадження та у порядку провадження по розгляду справ про
банкрутство відповідно норм Закону. При цьому, порядок розгляду
справ про банкрутство відрізняється від позовного провадження у
господарських справах, визначається нормами Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
та
підлягає дотриманню з урахуванням особливостей, встановлених
Законом, тобто положення Закону, як спеціальних норм підлягають
переважному застосуванню по відношенню до норм ГПК України. Слід
зазначити, що норми Закону, зокрема, ст.ст. 17, 25 Закону,
визначають перелік питань та спорів, що на загальних підставах
відносяться та можуть розглядатись у порядку позовного
провадження, але за наявності передбачених Законом підстав та умов
можуть розглядатись та розглядаються у рамках відповідної справи
про банкрутство. Такими підставами, відповідно до ст.ст. 17, 25
Закону визначені спори про визнання недійсними угод, укладених з
Боржником.
Отже, відповідно до ст. 17 п. 6 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
керуючий санацією зобов'язаний здійснювати
заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником;
від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з
дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником
відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи
солідарну відповідальність.
Згідно із ст. 25 п. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
ліквідатор з дня
свого призначення здійснює такі повноваження: пред'являє до третіх
осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
З тексту заяви ліквідатора Товариства від 01.12.2005 року
(т. 1 л.с. 139) вбачається виникнення спору щодо можливості
пред'явлення Заводу до виконання емітованого останнім простого
векселю (який включений до складу майна та ліквідаційної маси
Боржника) до оплати "по пред'явленню", оскільки термін
пред'явлення такого векселю до оплати визначений 14.07.2010 року,
тоді як строки здійснення процедур у справі про банкрутство
(розпорядження майном, ліквідації) обмежений. Між тим, враховуючи
означені обставини та викладений вище аналіз статей 17, 25 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
слід вказати, що згаданий спір між Боржником та
Заводом за заявою ліквідатора Товариства, не відноситься до спорів
ст. 25 Закону, що можуть розглядатись та вирішуватись у рамках
справи про банкрутство Товариства, не підлягає та не може бути
розглянутий у рамках даної справи про банкрутство Боржника, а є
підвідомчим, повинен бути розглянутим та вирішеним у порядку
позовного провадження згідно ч. 1 ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, спір згідно поданої заяви ліквідатора Товариства про
визнання терміну пред'явлення до оплати простого векселя,
емітованого Заводом, до оплати - "по пред'явленню" не підлягає
вирішенню у даній справі по банкрутство.
Суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув уваги
і в порушення ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
безпідставно в
рамках справи про банкрутство товариства з обмеженою
відповідальністю "Консул М", м. Київ порушив провадження за
позовом ліквідатора Шніта П.О. до ВАТ "Придніпровський
машинобудівний завод" про визнання терміну пред'явлення до оплати
простого векселя N 65305749713171 на суму 200000,00 грн.,
емітованого ВАТ "Придніпровський машинобудівний завод" таким, що
підлягає оплаті - "по пред'явленню", а апеляційний господарський
суд прийшов до обґрунтованого висновку, щодо відповідний спір не
підлягає розгляду у рамках справи про банкрутство, але помилково
припинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. ст. 80
Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, незаконні судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції зі стадії порушення справи у господарському суді.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5,
111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.06.06 р. у справі N 15/581-б
задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.06.06 р. у справі N 15/581-б та рішення господарського суду
м. Києва від 09.02.06 р. у справі N 15/581-б скасувати. Справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії
порушення справи у господарському суді.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді О.В.Яценко
І.Ю.Панова