8/553 Про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті самовільного знеструмлення приміщень - Текст документа

23.06.2005 Асоціація підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби ?Україна-спорт? звернулася до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Національного технічного університету України ?Київський політехнічний інститут? матеріальної шкоди, заподіяної в результаті самовільного знеструмлення приміщень позивача, які останній займає на підставі договору оренди від 13.12.2000 №192 і додаткових угод,

Доповідач: Продаєвич Л.В.

що призвело до понесення Асоціацією додаткових витрат з оплати: охорони, орендних платежів за акумуляторні батареї для енергозабезпечення засобів

охоронної сигналізації у розмірі 25445,16грн., а також моральної шкоди у розмірі 58000,00грн. з тих підстав, що незаконні дії відповідача порочать честь, гідність і ділову репутацію Асоціації.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.09.2005 (суддя: Катрич В.С.) - позов задоволений. З Національного технічного університету України ?Київський політехнічний інститут? на користь Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби ?Україна-спорт? стягнуто 25445,16грн. - збитків та 58000,00грн. - моральної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що під час відсутності електропостачання, яке мало місце з вини відповідача, Асоціацією понесені збитки.

За апеляційною скаргою Національного технічного університету України ?Київський політехнічний інститут? судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 (судді: Губенко Н.М.-головуючий, Барицька Т.Л., Ропій Л.М.)-скасоване з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби ?Україна-спорт? відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, вмотивував постанову тим, що матеріалами справи не підтверджено наявність всіх обставин, що зумовлюють настання майнової відповідальності відповідача, як - то визначено приписами статтей 1166, 1167 Цивільного кодексу України (435-15) .

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду Асоціація підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби ?Україна -спорт? звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт, залишивши без змін рішення господарського суду м. Києва.

Обгрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки та не звернув уваги на те, що:

-Університет у відзиві підтвердив факт відключення Асоціації від електропостачання, про що також свідчать колективні звернення студентів, листи -звернення до відповідача та до АК "Київенерго";

-довідкою, складеною за результатами проведення оперативно-розшукових заходів дозвільною системою Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві встановлено, що енергопостачання приміщень припинено за розпорядженням головного енергетика Університету;

-договір про спільну діяльність не має строку кінцевої дії;

-матеріали справи містять розрахунок понесених збитків, які є реальними. Неправомірні дії відповідача полягають у незаконному втручанні та перешкоджанні Асоціації виконувати договір про постачання електроенергії і порушенні акта розмежування балансової належності електричної мережі та експлуатаційної відповідальності сторін;

-ситуація навколо Асоціації створена "штучно", на підтвердження чого свідчать листи народних депутатів;

-докази спричинення моральної шкоди знаходяться у матеріалах справи на а.с. 63, 64, 65, 66, 74.

Асоціація заперечує проти висновків суду про незаконне її знаходження в приміщеннях в період з 13.01.2005 по 28.04.2005, оскільки предмет позову у даній справі інший, в цей період в Київському апеляційному господарському суді за нововиявленими обставинами розглядалась справа № 36/184, постановою суду скасоване рішення про виселення Асоціації з орендованих приміщень; інформує суд касаційної інстанції про не включення Асоціації з вини Університету до участі у тендері з придбання, доставки та зберігання спортивної стрілецької зброї і обладнання.

Крім того, посилається на те, що апеляційним судом порушені приписи ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із матеріалів справи між Асоціацією підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби ?Україна -спорт? (орендар) та Національним технічним університетом України ?Київський політехнічний інститут? (орендодавець) 13.12.2000 укладений договір оренди №192, за умовами якого орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Польова, 38/1, корпус фізвиховання №24, підвальне приміщення та два навчальні класи в підвальному приміщенні для занять з учнями дитячо-юнацької школи НТУУ "КПI".

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2004 у справі №36/184 у зв'язку з припиненням дії договору оренди від 13.12.2000 №192 Асоціацію виселено із орендованих приміщень.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2004 вказане рішення залишене без змін і на виконання зазначених судових актів 04.10.2004 відкрите виконавче провадження по виселенню орендаря із спірних приміщень.

Переглядаючи рішення у справі №36/184 за нововиявленими обставинами господарський суд м. Києва 09.03.2005 виніс ухвалу, якою відмовив Асоціації у задоволенні заяви про перегляд рішення від 17.06.2004року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 ухвала господарського суду м. Києва від 09.03.2005 та рішення цього ж суду від 17.06.2004 у справі №36/184 були скасовані.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2005 постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 скасована та залишена без змін ухвала господарського суду м. Києва від 09.03.2005, тобто судове рішення від 17.06.2004 - залишене без змін.

Як вбачається із позовної заяви, Асоціацією заявлено позов про стягнення збитків, які виникли з січня 2005 року по квітень 2005 року, а тому, судом зроблений правильний висновок про те, що у Асоціації в цей період були відсутні правові підстави для знаходження в орендованих приміщеннях.

А відтак, Університет, як власник об'єкту оренди, мав право використовувати нежитлові приміщення на свій розсуд.

Оскаржуваний судовий акт мотивований тим, що позивачем не доведено наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, його вини.

Розглядаючи спір про відшкодування шкоди суд, на виконання ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , повинен встановити певне коло обставин, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (435-15) , якою визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом; шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, відповідальність у вигляді відшкодування шкоди застосовується до особи при наявності умов, наведених вище.

Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції, враховуючи наведені вимоги закону, в порядку ст. ст. 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив надані сторонами докази та встановив відсутність: неправомірної поведінки відповідача у заподіянні збитків позивачеві, належних доказів понесення Асоціацією цих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між відключенням електроенергії в приміщеннях, в яких безпідставно знаходився позивач і збитками.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для застосування до Національного технічного університету України ?Київський політехнічний інститут? відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Викладені в касаційній скарзі доводи Асоціації стосуються переоцінки доказів, які вже були предметом судового розгляду, у зв'язку з чим останні судовою колегію Вищого господарського суду відхиляються з урахуванням приписів 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України (435-15) визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під моральною (немайновою) шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) зі змінами та доповненнями).

Найбільш характерними випадками заподіяння моральної шкоди є поширення відомостей, що не відповідають дійсності, або викладені неправдиво, які порочать ділову репутацію або завдають шкоди, тобто моральна шкода пов'язана з порушенням немайнових прав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав доказів заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Відтак, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст.ст. 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.