ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
21 вересня 2006 р.
№ 4/298-23/46
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
Романенко А.В. дов.від 15.09.2006 року
не з'явились
Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро"
на ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду
від
23.05.2006 року
у справі
господарського суду
№ 4/298-23/46
Львівської області
за позовом
Приватного малого підприємства "Альянс"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро"
про
стягнення 126844,56грн.
Приватне мале підприємство "Альянс" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" 86493,76грн. боргу за отримані відповідно до договору купівлі-продажу від 03.10.2005 року паливно-мастильні матеріали, 10087,7грн. пені та 30263,1грн. штрафу за невиконання умов договору.
Доповідач Гоголь Т.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" звернулося до господарського суду Львівської області з зустрічною позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу від 03.10.2005 року неукладеним .
Господарський суд Львівської області ухвалою від 28.03.2006 року (суддя О.Бортник) відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" у прийнятті зустрічної позовної заяви, з посиланням на те, що заявлена позивачем вимога про визнання договору купівлі-продажу від 03.10.2005 року неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав, які передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України (435-15)
.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області, 14.04.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" звернулося з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду, в якій просило зазначену ухвалу суду скасувати та передати справу за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" на розгляд до господарського суду Львівської області. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги. В клопотанні скаржник послався на те, що згідно зі штампом на поштовому конверті, направленого судом на адресу товариства, ухвалу господарського суду Львівської області від 28.03.2006 року надіслано скаржнику 31.03.2006 року і отримано останнім 05.04.2006 року, що позбавило відповідача можливості вчасно направити до суду апеляційну скаргу.
Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 23.05.2006 року ( судді Орищин Г.В., Бобеляк О.М., Дубник О.П.) відмовив у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги з посиланням на те, що зазначений процесуальний строк пропущений без поважних причин, оскільки ухвала винесена судом 28.03.2006 року і в межах строку встановленого статтею 87 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
направлена сторонам.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що отримав ухвалу господарського суду Львівської області від 23.05.2006 року лише 04.04.2006 року, у зв'язку з чим вважає, що термін оскарження зазначеної ухвали закінчується 15.04.2006 року.
Позивач не скористався правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним Кодексом України (1798-12)
та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (стаття 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
) .
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Підставою повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" судом визначено подання згаданої скарги після спливу строку, встановленого приписами статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, з посиланням на те, що до клопотання про відновлення цього строку не додано доказів щодо пропуску встановленого строку з поважних причин.
Як вбачається з касаційних матеріалів, ухвалу господарського суду Львівської області про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" у прийнятті зустрічної зави датовано 28 березня 2006 року і в межах п'ятиденного строку, встановленого статтею 87 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
31.03.2006 року (згідно поштового штемпеля) надіслано сторонам. Тобто строк на апеляційне оскарження ухвали починає перебіг з 1 квітня 2006 року і спливає 10 квітня 2006 року, оскільки згідно приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" направило апеляційну скаргу на адресу господарського суду лише 14.04.2006 року, що не заперечує скаржник, тобто із пропуском терміну, встановленого для апеляційного оскарження.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску процесуального строку, встановленого законом, поважною і відновити його. Виходячи зі змісту наведеної статті, поважними визнаються ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Заявлене скаржником клопотання до апеляційного суду про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги не містить вказівок на існування істотних перешкод, які б позбавляли його можливості своєчасного оскарження ухвали господарського суду.
Виходячи з викладеного, Львівський апеляційний господарський суд обгрунтовано повернув апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" та відмовив у відновленні процесуального строку для її подання, а відтак, ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року відповідає нормам процесуального права і підстав для її зміни чи скасування немає.
Відповідно до частини 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
ухвала Львівського апеляційного господарського суду залишається без змін, а касаційна скарга без задоволення.
Керуючись статтями 53, 91, 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року у справі № 4/298-23/46 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" - без задоволення.
|
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич
|
|