ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 р.
№ 14-06/3115
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Рогач Л.I.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Смілянський машинобудівний завод", м. Сміла Черкаської
області
на постанову
та рішення
від 05.04.2006 р. Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 16.02.2006 р. господарського суду Черкаської області
у справі
№ 14-06/3115 господарського суду Черкаської області
за позовом
ТОВ "Фірма "Пілігрим", м. Умань
до
ВАТ "Смілянський машинобудівний завод", м. Сміла Черкаської
області
про
стягнення 108355,18 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
відповідача
Прилуцький В.Н., довір.;
Трушков В.Л., довір.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Фірма "Пілігрим" звернулося до суду з позовною заявою до
ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" про стягнення 108 355,18
грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від
21.10.2004 р. у позові відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14.12.2004 р. апеляційну скаргу ТОВ "Фірма
"Пілігрим" залишено без задоволення, а рішення господарського суду
Черкаської області від 21.10.2004 р. -без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2005
р. касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Пілігрим" задоволено частково,
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 14.12.2004 р. та рішення господарського суду Черкаської
області від 21.10.2004 р. скасовано, а справу направлено на новий
розгляд до господарського суду Черкаської області.
При новому розгляді рішенням господарського суду Черкаської
області від 16.02.2006 р. (суддя Хабазня Ю.А.) позов задоволено
частково, стягнено з ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" на
користь ТОВ "Фірма "Пілігрим" 80 199,20 грн. основного боргу за
матеріальні цінності та 889,33 грн. судових витрат.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05.04.2006 р. (судді: Швець
В.О. -головуючий, Андрейцева Г.М., Федоров М.О.) апеляційну скаргу
ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" залишено без задоволення, а
рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2006
р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ВАТ
"Смілянський машинобудівний завод" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05.04.2006 р. і рішення господарського
суду Черкаської області від 16.02.2006 р. та припинити провадження
у справі.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та
апеляційної інстанції порушено норми матеріального та
процесуального права, зокрема ст. ст. 14, 526, 529, 530, 612, 615,
683, 684 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 4-1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між
сторонами у справі укладено договір № 1/130-2-02 від 31.07.2002
р., згідно з п. 1.1 якого позивач прийняв на себе зобов'язання
щодо поставки 4 вузлів вакуум-апарата Ж4-ПВА на загальну суму 219
998,40 грн., а відповідач прийняв на себе зобов'язання з їх
оплати.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору оплата здійснюється
протягом 180 днів з дати відвантаження продукції.
Судами також встановлено, що позивач за накладною № 69 від
05.11.2002 р. передав відповідачу тільки 2 вузли вакуум-апарата
Ж4-ПВА на загальну суму 109 999,20 грн.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Постанова Вищого господарського суду України від 07.09.2005
р. у даній справі не скасована в установленому діючим
законодавством порядку та є чинною, отже її вказівки є обов'язкові
як для суду першої та апеляційної інстанції, так і для суду
касаційної інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції
в постанові від 07.09.2005 р. зазначав, зокрема, те, що
позивач -ТОВ "Фірма "Пілігрім" знаходиться в процедурі банкрутства
та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Стаття 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
визначає
наслідки визнання боржника банкрутом.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що з дня
прийняття господарським судом постанови про визнання боржника
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька
діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу
з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.
При цьому, суд касаційної інстанції вказував на те, що в силу
визнання позивача банкрутом його підприємницька діяльність
припинена, тому він позбавлений можливості виконати зобов'язання
за договором повністю та допоставити 2 вузли вакуум-апарата
Ж4-ПВА.
У зв'язку з чим, покупець (відповідач) зобов'язаний оплатити
вартість раніше поставленої продукції.
Отже, судом касаційної інстанції було зобов'язано суд першої
інстанції при новому розгляді з'ясувати факт оплати відповідачем
продукції та вирішити спір відповідно до вимог чинного
законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду
справи суд першої інстанції виконав вказівки постанови суду
касаційної інстанції та, дослідивши обставини справи, встановив,
що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та за
отриманий товар розрахувався частково.
Судом першої інстанції встановлено, що заявлена до стягнення
сума основного боргу у розмірі 80 199,20 грн. обрахована з
урахуванням сум сплати, здійснених відповідачем.
Враховуючи те, що відповідач не надав будь-яких доказів
відмови від переданих апаратів, їх повернення позивачу в натурі,
суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку
про стягнення вартості поставленої відповідачу продукції.
Посилання заявника касаційної скарги на встановлення вартості
двох вузлів вакуум-апарата Ж4-ПВА з чотирьох не можуть бути
прийняті колегією суддів з огляду на межі перегляду справи в суді
касаційної інстанції та повноваження останнього, встановлені ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи
касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових
інстанцій, оскаржувані судові рішення відповідають чинному
законодавству та підстав для їх зміни або скасування не
вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 23 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Смілянський машинобудівний завод"
залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05.04.2006 р. та рішення господарського
суду Черкаської області від 16.02.2006 р. у справі № 14-06/3115
залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Л.I. Рогач