Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рибака В.В.,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Благодійної громадської організації "Ялтинський клуб моряків" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2006 року у справі № 2-29/6982.1-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Благодійної громадської організації "Ялтинський клуб моряків", м. Ялта, до Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, третя особа: Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт", м. Ялта, про визнання договору оренди дійсним,

за участю представників сторін:

позивача -Благодійної громадської організації "Ялтинський клуб моряків" -Борисов Д.О. (дов. від 18.09.2006 р.), Кузнєцова Є.В. (дов. від 01.07.2006 р.);

відповідача -Фонду майна Автономної Республіки Крим -Аметов С.Д. (дов. від 16.01.2006 р.);

третьої особи -Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" -Романова С.В. (дов. від 14.02.2006 р.);

встановив:

У травні 2005 року позивач - Благодійна громадська організація "Ялтинський клуб моряків" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання договору оренди державного нерухомого майна від 27.05.2005 р. дійсним.

Вказував, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору оренди від 27.05.2005 р., відповідно до умов якого Орендодавець (відповідач) передає державне нерухоме майно -будівлю клубу моряків, розташовану за адресою: м. Ялта, вул. Рузвельта, 1, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування за актом приймання-передачі.

Спір судами розглядався неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 квітня 2006 року (суддя Башилашвілі О.I.) позов задоволено.

Постановлено визнати договір оренди державного нерухомого майна -будівлі клубу моряків Ялтинського морського торговельного порту по вул. Рузвельта, 1 у м. Ялті, який укладений 27.05.2005 р. між Фондом майна АР Крим (орендодавець) і Благодійна громадська організація "Ялтинський клуб моряків" (орендар), дійсним.

Рішення суду мотивоване тим, сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору, що передбачених ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) , одна із сторін (позивач) частково виконав умови договору стосовно перерахування орендної плати, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, а тому на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України (435-15) суд вправі визнати такий договір дійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 1 червня 2006 року (колегія суддів у складі: Видашенко Т.С. -головуючий, суддів: Заплави Л.М., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована відсутністю доказів нотаріального посвідчення спірного договору, що є обов'язковою умовою його дійсності, та доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення, а тому відсутні підстави для його визнання дійсним.

У касаційній скарзі Благодійна громадська організація "Ялтинський клуб моряків" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з укладеного 27.05.2005 р. у письмовій формі між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Благодійною громадською організацією "Ялтинський інтерклуб моряків" (орендар) договору оренди державного майна -будівлі клубу моряків Ялтинського морського торговельного порту, яка знаходиться по вул. Рузвельта у м. Ялті (а.с. 7 -13).

Даний договір було укладено сторонами на виконання наказу № 357 від 10.05.2005 р. Фонду майна АР Крим про передачу в оренду позивачу будівлі клубу моряків, що знаходиться на балансі Ялтинського морського торговельного порту і затвердження висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість цього майна (а.с. 17 -18).

Предметом спору у даній справі є дійсність зазначеного договору оренди державного майна.

Порядок укладення договорів оренди державного майна врегульовано ст. 9 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) .

Ст. 12 Вказаного Закону встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Iстотні умови договору оренди закріплені в ст. 10 вказаного Закону.

Крім того, відповідно до норм цивільного законодавства договори найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України (435-15) ).

В п. 10.11 договору закріплено, що він підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у встановленому чинним законодавством України порядку.

Згідно з п. 10.12 договору витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією цього договору бере на себе Орендар -Благодійна громадська організація "Ялтинський інтерклуб моряків".

Як встановлено судом першої інстанції, і це підтверджено змістом договору, договір оренди від 27.05.2005 р. свідчить про досягнення сторонами усіх істотних умов, передбачених вищевказаним Законом, а саме щодо об'єкту оренди (складу і вартості майна з урахуванням її індексації), строку оренди та розміру орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, умов повернення об'єкту оренди, прав та обов'язків, відповідальності сторін.

На додержання порядку укладення договір оренди державного майна, закріпленого в ст. 9 Закону, є згода Ялтинського морського торговельного порту, як балансоутримувача будівлі, про передачу її в оренду (а.с. 23) та погодження органу, уповноваженого управляти цим майном -Міністерства транспорту і зв'язку України (а.с. 24).

Крім того, судом встановлено, що на виконання договору оренди від 27.05.2005 р. позивачем платіжним дорученням від 27.05.2005 р. № 74 і № 75 здійснено переахування орендної плати за перший місяць оренди -травень 2005 р. (а.с. 40).

Позивачем по рахунку № 197 від 25.05.2005 р. оплачено послуги приватного нотаріуса Темчиної Н.О. по нотаріального посвідченню договору, яке мало відбутися 27.05.2005 р. (а.с. 37).

Однак, відповідач -Фонд майна Автономної Республіки Крим у зазначений день до нотаріуса не прибув.

В обгрунтування правомірності нез'явлення для нотаріального посвідчення договору відповідач посилається на наказ Міністерства транспорту і звёязку України від 25.05.2005 р. № 58, п. 3.5 якого передбачено проведення інвентаризації договорів оренди по результатам якої, у разі виявлення їх неефективності, ініціювати розірвання цих договорів або переукладення їх на більш вигідних умова (а.с. 56 -58), та на телеграму Ялтинського морського торговельного порту з проханням припинити укладення оспорюваного договору оренди, посилаючись на вищевказаний наказ (а.с. 59).

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про визнання договору оренди від 27.05.2006 р. дійсним, обгрунтовано виходив з того, що даний договір містить всі істотні умови договору оренди державного майна, передбачені Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) , перерахування позивачем орендної плати за перший місяць оренди свідчить про його часткове виконання, ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору порушує права позивача, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України (435-15) визнав такий договір дійсним.

Посилання відповідача на наказ Міністерства транспорту і зв'язку та телеграму Ялтинського морського торговельного порту судом визнано безпідставним, оскільки даний наказ стосується вже укладених договорів та не містить заборони на укладення нових договорів оренди.

За змістом п.1 ст.220 ЦК України (435-15) , у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим, відповідно до п.2 цієї норми, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що спірний договір є договором оренди, нотаріальне посвідчення якого є обов'язковою умовою дійсності такого договору, проте доказів ухилення відповідачем від нотаріального посвідчення спірного договору суду не вбачав.

З такими висновками апеляційного господарського суду погодитися не можна, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи, що містять дані про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору оренди, з яких обгрунтовано виходив суд першої інстанцій, задовольняючи вимоги позивача, та є наслідком неправильного застосування положень ст. 220 ЦК України (435-15) і тому дана постанов підлягає до скасування, а рішення суду першої інстанції -залишенню в силі, як таке, що постановлене з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Благодійної громадської організації "Ялтинський клуб моряків" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2006 року у справі № 2-29/6982.1-2006 скасувати.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року у справі № 2-29/6982.1-2006 залишити в силі.