ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 р.
№ 27/504-АП
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Запорізького обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.
Запоріжжя (далі - відділення АМК)
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 30.05.2006
зі справи № 27/504-АП
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних
мереж, м. Запоріжжя (далі -ВАТ "Запоріжжяобленерго")
до відділення АМК
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників:
ВАТ "Запоріжжяобленерго" -Стініча М.М.,
відділення АМК -не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося до господарського суду
Запорізької області з позовом про визнання недійсним рішення
адміністративної колегії відділення АМК від 03.08.2005 № 55-рш.
Постановою названого суду від 20.03.2006 (суддя Дроздова
С.С.) у задоволенні позову відмовлено. Постанову місцевого
господарського суду з посиланням на приписи статей 13, 50 Закону
України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
(далі -Закон), пунктів 15, 53 Правил користування електричної
енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 26.07.1999 № 1357 ( 1357-99-п ) (1357-99-п)
(далі -Правила), та
роз'яснень Національної комісії з питань регулювання енергетики
(далі -НКРЕ), викладених у листах від 03.01.2002 № 05-33-11/22
( vl022227-02 ) (vl022227-02)
та від 07.05.2002 № 05-34-11/1416 ( vl416227-02 ) (vl416227-02)
, мотивовано законністю та обгрунтованістю оспорюваного рішення
відділення АМК у зв'язку з протиправним спонуканням ВАТ
"Запоріжжяобленерго" споживача електроенергії до сплати грошових
сум, донарахованих за актами порушення Правил.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
30.05.2006 (колегія суддів у складі: суддя Яценко
О.М. -головуючий, судді Коробка Н.Д., Шевченко Т.М.) названий
судовий акт місцевого господарського суду скасовано; позов
задоволено: оспорюване рішення адміністративної колегії відділення
АМК визнано недійсним. У прийнятті зазначеної постанови суд
апеляційної інстанції виходив з того, що питання про правильність
проведення енергопостачальною організацією перевірки щодо
дотримання споживачами вимог Правил не належить до компетенції
органів Антимонопольного комітету України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
відділення АМК просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної
інстанції, а рішення господарського суду Запорізької області з
даного спору залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним
судом приписів статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
статті 13 Закону, пунктів 15, 54 Правил. Зокрема, скаржник
зазначає, що позивачем не було проведено експертизу пошкодженого
електролічильника для виявлення факту втручання споживача у роботу
цього приладу обліку з метою заниження його показників, у той час
коли з огляду на вимоги статті 9 Закону України "Про метрологію та
метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) (113/98-ВР)
несвоєчасність проведення
енергопостачальником повірки лічильника виключає можливість
розгляду наявності правопорушення з боку споживача.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до адміністративних судів можуть
бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи
бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший
порядок судового провадження. Відповідно ж до частини другої
статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення. За
приписами статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного
комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Iнформаційного листа Верховного Суду України від
26.12.2005 № 3.2-2005 ( v3-2-700-05 ) (v3-2-700-05)
також зазначено: "Закони
України можуть передбачати вирішення певних категорій
публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад,
стаття 60 Закону встановлює, що заявник, відповідач, третя особа
мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету
України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання
рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості
господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши
пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України
дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:
- адміністративною колегією відділення АМК у розгляді справи
№ 02/50-05 про порушення ВАТ "Запоріжжяобленерго" законодавства
про захист економічної конкуренції та прийнятті оспорюваного
рішення з'ясовано таке:
назване підприємство займає монопольне становище на ринку
передачі електроенергії місцевими (локальними) електричними
мережами і на ринку постачання електроенергії за регульованим
тарифом у територіальних межах Запорізької області з часткою 100
відсотків;
в ході проведеної позивачем перевірки електролічильника у
квартирі громадянина Ващука Ю.П., оформленої актом від 28.08.2003
№100137, було виявлено відсутність пломби енергопостачальника на
клемній кришці цього приладу обліку, в зв'язку з чим позивачем
було донараховано споживачеві плату в сумі 1539,59 грн. відповідно
до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих
енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил
користування електричною енергією для населення, затвердженої
постановою НКРЕ від 22.11.1999 № 1416 ( z0919-99 ) (z0919-99)
, та
зобов'язано Ващука Ю.П. сплатити донараховану суму під загрозою
припинення електропостачання його квартири;
ВАТ "Запоріжжяобленерго" не проводилася експертиза на предмет
виявлення факту втручання споживача у роботу лічильника з метою
зниження показників цього приладу;
лічильник споживача мав прострочений термін державної повірки
(понад 19 років), отже, енергопостачальна організація не мала
права виставляти споживачам додаткові рахунки, пов'язані з
неправильною роботою лічильника;
-оспорюваним рішенням відділення АМК дії ВАТ
"Запоріжжяобленерго", які полягали у нарахуванні грошових сум за
актом про порушення Правил та спонуканні споживача до сплати таких
сум під загрозою припинення енергопостачання, визнано порушенням
законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим
пунктом 1 частини другої статті 50 Закону у вигляді зловживання
монопольним становищем на ринку шляхом встановлення таких цін чи
інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б
встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що
призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання,
яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на
ринку. За відповідне порушення на підставі частини другої статті
52 Закону до ВАТ "Запоріжжяобленерго" було застосовано штраф у
сумі 3000 грн.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
захист прав споживачів
електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав
регулюється, зокрема, Законом.
Згідно з пунктом 54 Правил контроль за дотриманням цих Правил
у межах своїх повноважень здійснюють НКРЕ, Мінпаливенерго,
Держстандарт, Антимонопольний комітет та їх органи на місцях.
Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"
( 3659-12 ) (3659-12)
відносить до основних завдань названого Комітету,
зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням
законодавства про захист економічної конкуренції на засадах
рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав
споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень
законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону державний контроль
за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції,
захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його
порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Статтею 13 Закону визначено, що зловживанням монопольним
(домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта
господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на
ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення
чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності
інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших
суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за
умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку,
зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов
придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити
за умов існування значної конкуренції на ринку; часткова або повна
відмова від придбання або реалізації товару за відсутності
альтернативних джерел реалізації чи придбання.
Отже, з огляду на наведені приписи законодавства суд
апеляційної інстанції дішов помилкового висновку про те, що
питання, пов'язані з наданням суб'єктом природної монополії -ВАТ
"Запоріжжяобленерго"- послуг з постачання електричної енергії
споживачам, не належать до компетенції органів Антимонопольного
комітету України.
Суд першої інстанції, проаналізувавши зазначені в
оспорюваному рішенні факти порушень, встановив, що ВАТ
"Запоріжжяобленерго" у складанні акта про порушення споживачем
Правил та здійсненні донарахування коштів за електроенергію було
порушено пункт 15 Правил, яким передбачено обов'язковість
проведення експертизи пошкоджених приладів обліку, та частини
другої статті 9 Закону України "Про метрологію та метрологічну
діяльність" ( 113/98-ВР ) (113/98-ВР)
(у редакції, що діяла на момент
проведення енергопостачальною організацією перевірки лічильника
споживача), за змістом якої дозволяється застосування засобів
вимірювальної техніки лише за умови проходження ними повірки.
У зв'язку з цим місцевий господарський суд дійшов вірного
висновку про те, що дії ВАТ "Запоріжжяобленерго", які полягали у
спонуканні споживача електроенергії під загрозою припинення
електропостачання його квартири, до сплати на користь названого
товариства грошових сум, донарахованих цьому споживачеві за актом
порушення Правил та без проведення експертизи для виявлення факту
втручання споживача у роботу приладу обліку електроенергії з метою
заниження його показників, є порушенням законодавства про захист
економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13
Закону у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що
призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання,
які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на
ринку.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем згідно з
пунктом 2 статті 50 Закону визнається порушенням законодавства про
захист економічної конкуренції, яке, зокрема, тягне за собою
накладання штрафу в розмірах, передбачених статтею 52 названого
Закону.
Отже, з урахуванням встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи, що входять до предмету доказування в
ній, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про
відповідність оспорюваного рішення вимогам закону та визначеній
законом компетенції органу, який його прийняв, і відтак про
відсутність підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного оскаржувана постанова Запорізького
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а постанова
господарського суду Запорізької області з даного спору -залишенню
в силі.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Запорізького обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 30.05.2006 зі справи № 27/504-АП скасувати.
3. Постанову господарського суду Запорізької області від
20.03.2006 зі справи № 27/504-АП залишити в силі.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б.Львов