08/28-06 Про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів - Текст документа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Авек-Сонора" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом та доповненням до позовних вимог та просило суд стягнути з Науково-виробничої фірми "Сінтал"Д" - товариство з обмеженою відповідальністю суму основного боргу у розмірі 41906,30 грн., 1937,83 грн. пені, 3% річних в сумі 305,97 грн., 880,04 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору про транспортно -експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів № 02-76 від 01.09.2005 року.

Доповідач Гоголь Т.Г.

Господарський суд Харківської області рішенням від 24.03.2006 року (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги задовольнив, стягнув з Науково-виробничої фірми "Сінтал"Д" - товариство з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Авек-Сонора" 41 906,30 грн. основного боргу, пеню в сумі 937,83 грн., 3% річних в сумі 305,97 грн., 880,04 грн. інфляційних втрат, судові витрати поклав на відповідача. Рішення вмотивовано доведеністю позовних вимог, щодо наявності заборгованості відповідача, яка утворилась у нього відповідно до умов договору № 02-76 від 01.09.2005 року.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 30.05.2006 року (судді Демченко В.О., Такмакова Ю.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2006 року залишив без змін з тих самих підстав.

Науково-виробнича фірма "Сінтал"Д" - товариство з обмеженою відповідальністю звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року як такі, що прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме статей 6, 8, 19, 124 Конституції України (254к/96-ВР) , статей 1, 4, 12, 15, 32 - 36, 42, 49, 107 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статей 526, 530, 549, 551 Цивільного кодексу України (435-15) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник посилається на те, що він не був ознайомлений з позовними вимогами, не мав можливості надати до місцевого господарського суду відзив на позовну заяву та взагалі не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. Крім того скаржник зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, оскільки не надано належної оцінки тому факту, що позивач грунтує свої вимоги лише на рахунках-фактурах № 111 ж/д від 14.11.2005 року та № 119 ж/д від 30.11.2005 року, які, на думку скаржника, не є відповідними доказами у справі та мають виключно односторонній характер.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Авек-Сонора" відзив на касаційну скаргу не надіслало.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Харківської області та постанові Харківського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Авек -Сонора" та Науково-виробничою фірмою "Сінтал"Д" - товариство з обмеженою відповідальністю був укладений договір про транспортно -експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів № 02-76 від 01.09.2005 року, за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання від імені та за рахунок відповідача здійснити перевезення вантажу відповідача залізничним транспортом за маршрутом: залізнична станція Ліхачьово - станція Одноробівка. Умовами договору вартість винагороди Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Авек-Сонора" визначена з розрахунку 5% від загальної вартості перевезення вантажу залізничним транспортом на умовах передоплати

Пунктом 3.4 договору сторони встановили, що факт виконання позивачем доручення за договором та передача відповідачу відповідних результатів оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт .

Згідно з вимогами пункту 3.5 договору розрахунки за виниклою заборгованістю провадяться протягом 3х банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

В ході розгляду справи господарськими судами встановлений факт виконання своїх зобов'язань, що підтверджено актом приймання-передачі робіт №ОУ-00102 ЖД від 15.11.2005 року, підписаного сторонами та рахунками - фактурами №111ж/д від 14.11.2005 року №119 ж/д від 30.11.2005 року. Натомість відповідач надані послуги не оплатив, зобов'язання за договором не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 41906,3грн .

Пунктом 4.3 Договору сторони перебачили, що в разі несвоєчасного перерахування коштів відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за №1/12-05 від 06.12.2005 року з вимогою погасити виниклу заборгованість, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (436-15) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами пункту 2 статті 625 Цивільного Кодексу України (435-15) встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того, у разі порушення зобов'язання за договором настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені), тобто грошової суми, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549 цього Кодексу).

Враховуючи, що господарським судом Харківської області встановлено порушення Науково-виробничою фірмою "Сінтал"Д" -товариство з обмеженою відповідальністю своїх зобов'язань за договором № 02-76 від 01.09.2005 року, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 41 906,30 грн. основного боргу, пеню в сумі 937,83 грн., 305,97 грн. - 3% річних, 880,04 грн. інфляційних втрат.

Посилання скаржника на те, що він не отримував копії ухвали господарського суду про дату та місце розгляду справи не приймається судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сторони у справі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчить штемпель вихідної кореспонденції на ухвалах господарського суду Харківської області про призначення та відкладення розгляду справи та реєстри поштових відправлень рекомендованих листів.

Таким чином, фактичні обставини справи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, зароблені висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги визнаються не переконливими.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року у справі № 08/28-06 залишити без змін, а касаційну скаргу Науково-виробничої фірми "Сінтал"Д" - товариство з обмеженою відповідальністю - без задоволення.