17/232д Про визнання недійсним договору застави - Текст документа

Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

1. ВАТ "Нестерянська птахофабрика", Запорізька обл.;

2. АТ "Наш банк", м. Запоріжжя

треті особи

1. Громадська організація "Вкладники банку "Наш банк", м. Запоріжжя;

2. Управління Національного банку України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

визнання недійсним договору застави в судовому засіданні взяли участь представники :

відповідача (I)

Плецька Ю.В., довір.;

відповідача (II)

Бордюг О.В., ліквідатор

третьої особи (I)

Босієва Н.Г., довір.

Прокурор Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі -РВ ФДМУ по Запорізькій області) звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ "Нестерянська птахофабрика" та АТ "Наш банк" про визнання недійсним договору застави від 27.06.2003 р. № 20/2003, укладеного ВАТ "Нестерянська птахофабрика" з АТ "Наш банк".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.09.2005 р. (суддя Шевченко Т.М.) позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладання договір застави від 27.06.2003 р. № 20/2003, укладений між ВАТ "Нестерянська птахофабрика" і АТ "Наш банк".

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. (судді: Мірошниченко М.В. -головуючий, Радченко О.П., Хуторной В.М.) апеляційну скаргу АТ "Наш банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2005 р. -без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, АТ "Наш банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. і рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2005 р. та прийняти нове рішення, яким у позові Прокурору Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -РВ ФДМУ по Запорізькій області, відмовити.

На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ч. 5 ст. 11 Закону України "Про заставу" (2654-12) та ст. ст. 4, 20 ГПК України (1798-12) .

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 27.06.2003 р. між АТ "Наш банк" (кредитор) і ВАТ "Нестерянська птахофабрика" (боржник) був укладений договір №20/2003 про надання кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання ВАТ "Нестерянська птахофабрика" взятих на себе договірних зобов'язань, 27.06.2003 р. між сторонами був укладений договір застави №20/2003, відповідно до якого заставодавець (ВАТ "Нестерянська птахофабрика") передає в заставу заставодержателю (АТ "Наш банк") майно, визначене в додатку до договору, загальною вартістю 4 604 430,82 грн.

Визнаючи недійсним договір застави, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що укладений договір не відповідає вимогам Закону України "Про заставу" (2654-12) та Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06.02.2001 р. №163 (z0171-01) (далі -Порядок).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006 р. розгляд апеляційної скарги відповідача (II) у справі -АТ "Наш банк" було зупинено до розгляду і набрання чинності рішення господарського суду м. Києва у справі № 48/37а за позовом АТ "Наш банк" до Фонду державного майна України про визнання нечинними деяких положень Порядку.

У зв'язку з прийняттям постанови господарського суду м. Києва від 01.02.2006 р. у справі № 48/37а ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. провадження з розгляду апеляційної скарги АТ "Наш банк" було поновлено.

Оскаржуючи прийняте у справі рішення суду першої інстанції, заявник апеляційної скарги в обгрунтування своїх вимог посилався на вказану постанову господарського суду м. Києва у справі № 48/37а.

Однак, судом апеляційної інстанції не надано правову оцінку цим доводам заявника апеляційної скарги та не перевірно зазначену постанову на предмет встановлених в ній фактів, що мають значення для розгляду даної справи, чим порушено приписи ст. 105 ГПК України (1798-12) .

Крім того, посилаючись при визнанні договору застави недійсним на ст. 11 Закону України "Про заставу" (2654-12) та положення Порядку, який визначає основні засади прийняття органами приватизації відповідних рішень щодо погодження умов договорів застави майна підприємств, суд апеляційної інстанції не з'ясував належним чином умови плану розміщення акцій ВАТ "Нестерянська птахофабрика" та підстави з яких залишилась нереалізованою державна частка в статутному фонді ВАТ "Нестерянська птахофабрика" у розмірі 4,99 %.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції повинен був з'ясувати, чи застосовуються в даному випадку до спірних правовідносин частини 2, 3 пункту 1.4 Порядку (в редакції наказу Фонду державного майна України від 20.06.2002 р. N 1096 (z0623-02) , чинної на час укладання спірного договору).

Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично не здійснив перегляд рішення суду першої інстанції в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

За таких обставин справи постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною та обгрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий апеляційний розгляд до цього суду.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи заявника касаційної скарги щодо винесення постанови незаконним складом суду апеляційної інстанції визнаються колегією суддів необгрунтованими, оскільки відповідно до розпорядження Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. № 1539 справу № 17/232д передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді Радченко О.П., Хуторной В.М.

Вказаною колегією суддів винесено оскаржувану постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. у даній справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 11 Закону України "Про заставу" (2654-12) , ст. ст. 105, 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд