Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Костенко Т.Ф.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Колобанова О.Ф.

від відповідача: Глушко В.I.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р.

у справі № 10/50 Господарського суду Чернігівської області

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат"

про стягнення 16810,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" про стягнення 16810грн. штрафу за неправильне зазначення в накладній коду вантажоотримувача.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2006р. (суддя С.А.Пашкіна) позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 16810грн., 168,10грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2006р., Відкрите акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. (судді: Н.М.Губенко, Т.Л.Барицька, Л.М.Ропій) рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2006р. змінено, позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 10000грн. штрафу, 168,10грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позов залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. та прийняти нове рішення. Свою вимогу Відкрите акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом, згідно з накладною №32241024 відповідачем, за накладною відправником, у цистерні №50908300 було відвантажено ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод", за накладною одержувачу, вантаж вагою брутто 82450 кг, нетто 59550 кг., провізна плата -3362,00 грн.

В силу ч. 5 ст. 306 ГК України (436-15) , загальні умови перевезення вантажів, визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України (436-15) , умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Так, згідно ст. 23 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457 (457-98-п) , відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів), форма якої та порядок заповнення затверджуються Мінтрансом. При цьому, відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, за змістом ст. 24 Статуту, несуть вантажовідправники.

Зокрема, згідно п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (z0861-00) , вантажовідправником заповнюються така графа комплекту перевізних документів як "відправник", у якій зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.

Неправильне зазначення у накладній коду одержувача вантажовідправником є підставою для застосування до нього штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що визначено ст.ст.118,122 Статуту.

Господарським судом встановлено, що 01.08.2005 на станції Діївка був складений акт загальної форми №31 про те, що по прибуттю поїзду в перевізних документах на вагон № 50908300, відправлений за накладною №32241024, не вірно зазначений код одержувача - 3541, а слід - 3342.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у накладній № 32241024 неправильно зазначив код вантажоотримувача, вказавши код 3541 замість правильного коду 3342, що підтверджується копіями телеграм № 10 від 01.08.2005, № 75 від 01.08.2005, копією дорожньої відомості № 32241024, копією накладної № 32241024, листом № 70-62, актом загальної форми від 01.08.2005; факт неправильного зазначення коду вантажоотримувача було встановлено на станції призначення, у зв'язку з неможливістю передачі вантажу вантажоотримувачу; позивач відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував відповідачу до сплати штраф за неправильне зазначення у накладній коду вантажоотримувача у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень, що становить 16810грн., та підтвердив суму нарахованого штрафу наданим до матеріалів справи розрахунком.

Змінюючи рішення господарського суду першої інстанції та зменшуючи суму штрафу до 10000грн., господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи достатньо підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, у зв'язку з складним фінансовим становищем відповідача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України (436-15) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 233 зазначеного Кодексу у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарським судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" перебуває у складному фінансовому становищі, а саме у Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" в Чернігівській обласній дирекції АППБ "Аваль" існує заборгованість за відновлювальною кредитною лінією згідно з кредитним договором №012/12/038 від 18.08.2004р. у розмірі 11862800,40 грн. із строком погашення 18.08.2006р., також відповідачем надані копії наказів про примусове виконання рішення, виконавчого напису нотаріусу та постанов про відкриття виконавчого провадження, що вказує на недобросовісність виконання грошових зобов'язань контрагентами відповідача, що впливає на фінансове становище останнього.

Враховуючи вимоги ст. 233 ГК України (436-15) , а також ту обставину, що Відкрите акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" перебуває у складному фінансовому становищі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарським судом апеляційної інстанції правомірно зменшено розмір штрафу до 10000грн.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №10/50 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №10/50 -без змін.