ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2006 Справа N 19/5946
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.10.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Добролюбової Т.В.
суддів: Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.
за участю представників сторін котрі:
позивача - Котович Ю.В. дов. від 28.08.2006 року,
Присакар А.М.- директор
відповідача - Коробей Т.Д. дов. від 30.08.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємства "Кочубіївське"
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 26.04.2006 року
у справі N 19/5946
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Верміхаус"
до
Приватного підприємства "Кочубіївське"
про стягнення 50 000 грн.
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Кочубіївське"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Верміхаус"
про визнання правочину недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю "Верміхаус"
звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом
про стягнення з Приватного підприємства "Кочубіївське" 50000 грн.
заборгованості за проданий відповідачу 06.05.2004 року товар -
вермікультуру "Червоний каліфорнійський черв'як".
Приватне підприємство "Кочубіївське" подало до господарського
суду зустрічний позов, в якому просило визнати недійсним правочин,
вчинений шляхом передачі йому Товариством з обмеженою
відповідальністю "Верміхаус" 100 лож вермікультури -
каліфорнійського червоного черв'яка на суму 50 000 грн. згідно
накладної N 28 від 06.05.2004 року та акта прийому продукції від
06.05.2004 року. Позивач за зустрічним позовом послався на те, що
правочин було вчинено під впливом помилки та обману, у зв'язку з
чим такий правочин має бути визнаний недійсним згідно частини 3
статті 215, статей 229, 230 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з застосуванням реституційних наслідків, а саме повернення сторін
в попереднє положення, надавши право відповідачу за зустрічним
позовом забрати проданий товар, стягнувши завдані збитки в
подвійному розмірі в сумі 8000 грн. та 20000 грн. моральної шкоди.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від
26.12.2005 року (суддя Розізнана І.В.) позов Товариства з
обмеженою відповідальністю "Верміхаус" задовольнив, стягнув з
приватного підприємства "Кочубіївське" на користь позивача
50000 грн., з мотивів доведеності позовних вимог. В задоволенні
зустрічного позову приватного підприємства "Кочубіївське" до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Верміхаус" про визнання
правочину недійсним суд відмовив, пославшись на те, що зустрічний
позов не обґрунтований та не підтверджений належними у справі
доказами.
Житомирський апеляційний господарський суд постановою від
26.04.2006 року (суддя Щепанська Г.А., Веденяпіна О.А.,
Зарудяна Л.О.) рішення господарського суду Хмельницької області
від 26.12.2005 року залишив без змін, з тих самих підстав.
Приватне підприємство "Кочубіївське" звернулось з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від
26.12.2005 року та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 26.04.2006 року та направити справу на
новий розгляд до господарського суду Хмельницької області,
посилаючись на те що господарські суди попередніх інстанцій
неповно з'ясували обставини справи, невірно застосували норми
матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник послався
на те, що відповідно до пункту 7 статті 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в постанові суду
апеляційної інстанції не зазначаються доводи, за якими апеляційна
інстанція відхиляє визнання угоди недійсною з підстав,
передбачених законом, зокрема пунктом З статті 215 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Крім того скаржник вважає
безпідставною відмову суду в проведенні товарознавчої експертизи
чим, на думку скаржника, порушено його право щодо можливості
забезпечити докази, зважаючи на те, що спір стосувався
вермікультури - каліфорнійського червоного черв'яка - продукції,
про яку у суддів не має спеціальних знань.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Верміхаус"
надійшов відзив на касаційну скаргу, проти доводів якої заперечує
і просить залишити рішення господарського суду Хмельницької
області від 26.12.2005 року та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 26.04.2006 року без змін, як
такі, що базуються на об'єктивному та повному вивченні матеріалів
справи, ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішенні
господарського суду Хмельницької області та постанові
Житомирського апеляційного господарського суду у даній справі,
правильності застосування норм матеріального та процесуального
права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
6 травня 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Верміхаус" передало Приватному підприємству "Кочубіївське"
100 лож вермікультури "Каліфорнійського червоного черв'яка" на
загальну суму 50000 гривень, про що складена накладна N 28 від
06.05.2004 року. Зазначена продукція була отримана представником
відповідача - Гордусь Мариною Олександрівною, згідно довіреності
серії ЯЗЧ N 780582, від 06.05.2004 року. Зважаючи на те, що
приймання та передача вермікультури супроводжувалось підписанням
повноважними представниками сторін накладної N 28 від
06.05.2004 року, господарські суди дійшли правомірного висновку
щодо вчинення сторонами правочину, який за своєю правовою природою
є договором купівлі - продажу.
Статтею 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлений загальний порядок укладання господарських договорів,
відповідно до якого, зокрема, господарський договір за загальним
правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного
сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення
господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну
листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також
шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо
законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку
укладення даного виду договорів.
Укладення договорів купівлі-продажу регулюється нормами
параграфу 1 розділу III Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Разом з тим, статтею 655 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що за договором купівлі-продажу одна
сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно
(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає
або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього
певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
покупець зобов'язаний оплатити товар після його
прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,
якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений
інший строк оплати товару.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а при
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння
відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Враховуючи, що господарськими судами встановлено порушення
Приватним підприємством "Кочубіївське" своїх зобов'язань з оплати
придбаного у позивача товару, суд правомірно задовольнив позовні
вимоги, стягнувши з відповідача борг.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена
законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа
заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий
правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний
правочин).
Зважаючи на те, що будь-яких доказів Приватним підприємством
"Кочубіївське" в підтвердження помилки або обману укладення
правочину від 06.05.2004 року до суду подано не було,
господарський суд правомірно відмовив в задоволенні зустрічного
позову про визнання недійсним правочину, вчиненого шляхом передачі
Приватному підприємству "Кочубіївське" Товариством з обмеженою
відповідальністю "Верміхаус" 100 лож вермікультури -
каліфорнійського червоного черв'яка на суму 50000 грн.
З огляду на викладене, фактичні обставини справи встановлено
господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають
цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи
касаційної скарги визнаються непереконливим, оскільки зводяться до
необхідності додаткової перевірки касаційною інстанцією доказів у
справі, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стосовно доводів касаційної скарги про порушення
господарським судом норм процесуального права, а саме відмову суду
в проведенні товарознавчої експертизи чим, на думку скаржника,
порушено його право на забезпечення доказів, судова колегія
касаційної інстанції зазначає, що призначення експертизи є правом,
а не обов'язком господарського суду. Правомірним є висновок
господарського суду Хмельницької області, щодо недоцільності
проведення товарознавчої експертизи, оскільки у загальній масі
вермікультури неможливо визначити які саме екземпляри були продані
06.05.2004 року, а які є їх приростом, що унеможливлює встановити
її властивості на момент отримання. З матеріалів справи
вбачається, що суд дослідив питання доцільності призначення та
обґрунтовано відмовив в проведенні товарознавчої експертизи.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 108, 111-5,
111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Хмельницької області від
26.12.2005 року та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 26.04.2006 року у справі N 19/5946
залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства
"Кочубіївське" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Костенко