ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 р.
№ 10/279
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Рогач Л.I.
розглянувши
касаційну скаргу
Державного підприємства "Керченський морський торговельний
порт"
на
постанову від 23.05.2006 р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/279 господарського суду Донецької області
за позовом
Державного підприємства "Керченський морський торговельний
порт"
До
Приватного підприємства "Морське агентство "ФАМ"
третя особа
Державне підприємство "Дельта-Лоцман"
про
стягнення суми
За участю представників сторін:
позивача - Климачева Л.С. дов. від 06.10.2005 р.,
відповідача -Маркелов В.С. дов. від 03.01.2006 р.,
третьої особи -не з'явилось
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2006
р. (судді Приходько I.В., Сковородіна О.М., Новікова М.Г.),
залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 23.05.2006 р. (Судді: Гуреєв Ю.М.,
Мирошниченко С.В., Скакун О.А.) по справі № 10/279 відмовлено у
задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Керченський
морський торговельний порт" до Приватного підприємства "Морське
агентство "ФАМ" про стягнення 26072,76 дол. США, що еквівалентно
131 667,43 грн. заборгованості за субагентською угодою №205/пф/03
від 10.07.2003р. про надання послуг при транзитному проході
Керч-Єнікальським каналом та пені за несвоєчасну оплату рахунків в
сумі 5967,37 дол. США, що еквівалентно 30 197,38 грн.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного
господарського суду, Державне підприємство "Керченський морський
торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати,
мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами
норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України, у зв'язку з відпусткою судді Коробенко Г.П., для
перегляду в касаційному порядку справи № 10/279 призначеної до
розгляду на 31.08.2006 р., утворити колегію суддів в наступному
складі: головуючий - Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Рогач
Л.I.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у
задоволенні касаційної скарги відмовити.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а
скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 26.03.2005 р.
по 13.06.2005 р. позивач надавав послуги з лоцманського проведення
та регулювання руху відповідно до умов субагентської угоди №
205/пф/03 від 10.07.2003 р.
По Керч-Єнікальскому каналі пройшли судна, під іноземним
прапором, щодо яких відповідач був агентом, а порт субагентом, та
надходили до порту Маріуполь під вантажні операції, були
завантажені та перевезені транзитні вантажі, що підтверджено
лоцманськими квитанціями, коносаментами, дорученнями на
завантаження наданими відповідачем.
Позивачем було здійснено організацію лоцманських проведень і
послуг ЦРРС у Керченській протоці для суден агента (відповідача),
які виконують транзитний прохід через КЄК, що підтверджено
лоцманськими квитанціями.
Відповідно до умов угоди (п. 3.3) агент (відповідач)
зобов'язався переводити авансом грошові кошти в доларах США на
рахунок субагента (позивача) для виплати грошей екіпажам,
закупівлі постачання, устаткування, продуктів споживання при
транзитному проході КЄК/суднозаходах у порти Керченської протоки.
Позивачем було нараховано та пред'явлено відповідачу до
оплати за надані послуги 184 908,28 доларів США, в тому числі
ПДВ -26 072,76 доларів США.
В обгрунтування своїх вимог, позивач посилається на
здійснення ним послуг по транзитному проходу через КЄК/суднозахід
у порти Керченської протоки відповідно до положення Закону "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно якого портові
збори та послуги є об'єктом оподаткування як операції з продажу
послуг на митній території, і, відповідно до п. 3.1.1 ст. 3
вищевказаного Закону та обкладаються ПДВ по ставці 20% згідно з п.
6.1 ст. 6 Закону.
Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
встановлені види цільових портових зборів та
зазначено, що інші види зборів можуть встановлюватися
законодавчими актами України.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства
України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
із суден, що користуються послугами
державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір,
порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством
транспорту України за погодженням з Міністерством економіки
України.
Згідно частини 1 статті 115 Кодексу торговельного
мореплавства України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
із суден, що користуються
послугами служби регулювання руху суден, справляється збір,
порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством
транспорту України за погодженням з Міністерством економіки
України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27 червня 1996
року № 214 ( z0374-96 ) (z0374-96)
(із змінами) затверджені Збори і плати за
послуги, що надаються судам у морських торговельних портах України
та встановлено лоцманський збір, збір за користування послугами
служби регулювання рухом суден, швартовий збір, плата за роботу
буксирів при швартових операціях, плата за користування
плавзасобами, плата за агентські послуги.
Нарахування позивачем зборів та плат за спірні послуги з
лоцманського проведення суден та регулювання руху суден здійснено
у відповідності до затверджених ставок, зборів та плат, з
нарахуванням на вартість цих послуг податку на додану вартість за
ставкою 20%.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
лоцманські квитанції, коносаменти на перевезення вантажу морським
транспортом, доручення на відвантаження транзитних вантажів з
відмітками митниць свідчать, що зазначені послуги було здійснено
при перевезенні транзитного вантажу (т. 2 а.с. 12-127).
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про транзит
вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
транзитні послуги (роботи) - це
безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька
діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів
(контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення,
агентських угод тощо.
Згідно частини 6 статті 1 Закону України "Про транзит
вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
учасники транзиту - це вантажовласники та
суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції,
експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у
встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги
(роботи).
Таким чином, оскільки позивач відноситься до учасників
транзиту, а надані відповідачем послуги сприяли переміщенню
зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за
межами території України, то надані послуги згідно п. 2.8 угоди з
лоцманського проведення та регулювань руху суден є такими, що були
безпосередньо пов'язані з транзитним вантажем.
Згідно частини 3 п.п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з поставки послуг
платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням)
пасажирів та вантажів транзитом через територію України,
оподатковуються у порядку, передбаченому п. 5.15 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Пунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що звільняються від
оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню
(переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і
порти України.
Суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний
висновок, що спірні послуги з лоцманського проведення та
регулювання руху суден є такими, що безпосередньо пов'язані з
транзитом вантажів та пов'язаними з перевезенням (переміщенням)
таких вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку
на додану вартість за ставкою 20%.
Таким чином, нарахування позивачем податку на додану вартість
за надані фактично відповідачу послуги лоцманського проведення та
регулювання руху суден суперечить вимогам Законів України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про транзит
вантажів".
Також, суди правомірно відмовили у задоволенні позову в
частині стягнення пені за прострочення платежів за угодою, з
огляду на відмову у задоволенні позову в частині стягнення суми
основного боргу.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини, обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову.
Слід зазначити, що повторно розглядаючи справу, апеляційний
господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для
правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки
апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався
позивач в обгрунтування своїх вимог і заперечень, грунтуються на
доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням
чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не
приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності
матеріалам справи.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і
неправильне застосування апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не
знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи
скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити Державного підприємства
"Керченський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23.05.2006 р. у справі № 10/279 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Рогач Л.I.