2/533 Про зобов'язання вчинити дії щодо оформлення земельної ділянки - 31.08.2006 Прийняття

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2006р. у справі № 2/533 (судді Морозов С.М., Ващенко Т.М., Хрипун О.О.) позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації вчинити дії щодо оформлення земельної ділянки площею 0,2530га, розташованої в місті Києві по пров. Балтійському, 20 у Оболонському районі для ТОВ "Дева Ко"; припинено провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій (бездіяльності) Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації щодо зупинення оформлення земельної ділянки, розташованої у м. Києві, пров. Балтійський, 20 у Оболонському районі міста Києва на ім'я ТОВ "Дева Ко"; стягнуто з Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева Ко" 101,50грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2006р. (судді: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.), вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Відкрите акціонерне товариство "Плодоовоч" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення у справі № 2/533 та постановити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу тим, що рішення незаконні, необґрунтовані та такі, що прийняті без повного та всебічного розгляду справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу суду не надані.

Розпорядженням заступника Голови судової палати Осетинського А.Й. від 30.08.2006р., у зв'язку з відпусткою судді Коробенка Г.П., для перегляду в касаційному порядку справи № 2/533, призначеної до розгляду на 31.08.2006р., утворено колегію суддів у складі: головуючого –судді Муравйова О.В., суддів –Полянського А.Г., Рогач Л.І.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Дева Ко" та ВАТ "Плодоовоч" 10.08.2000р. був укладений Договір про спільну діяльність № 31 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору ВАТ "Плодоовоч" надав згоду на вилучення земельної ділянки під будівництво торговельного центру ТОВ "Дева Ко".

В п. 4 Договору сторони обумовили строк та умови зміни, розірвання Договору, зокрема сторони зазначили, що даний Договір діє з моменту підписання та до 31.12.2009р., зміна або розірвання Договору можуть мати місце за взаємним погодженням сторін, одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

05.07.2001р. Київською міською радою було прийнято рішення № 381/1357, яким вирішено погодити ТОВ "Дева Ко", за умови виконання п. 73.1 цього рішення, місце розташування торговельного центру пров. Балтійському, 20 у Мінському районі на частині земель, відведено відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.08.1983р. № 1342 "Про відведення земельної ділянки об'єднанню "Київміськплодовочторг" для поширення та реконструкції оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату Мінського району", орієнтовною площею 0,25га (лист-згода від 27.03.2001р. № 01-69).

В матеріалах справи наявні відповідні погодження, висновки та дозволи, які свідчать про виконання ТОВ "Дева Ко" вказаного вище рішення.

Крім того, на виконання рішення № 381/1357 між ТОВ "Дева Ко" та Київською міською радою 06.12.2001р. було укладено договір резервування земельної ділянки площею 0,2530га для розташування торговельного центру пров. Балтійському, 20 у Оболонському районі в межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані.

Відповідно до п.6.3 зазначеного вище Договору ТОВ "Дева Ко" має переважне право одержання документів, що посвідчують право власності або користування зарезервованою земельною ділянкою.

Згідно із п. 9 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення № 381/1357, тобто на 05.07.2001р.) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів (ст. 31 Земельного кодексу України).

Так, 27.03.2001р. ВАТ "Плодоовоч" листом № 69 повідомило про те, що не заперечує проти вилучення території плодобази площею 0,25га за адресою: м. Київ, Мінський район, пров. Балтійський, 20, для будівництва ТОВ "Дева Ко" торговельного центру, у зв'язку з чим зазначену ділянку було вилучено та зарезервовано для будівництва.

30.06.2004р. ТОВ "Дева Ко" звернулося до Київської міської ради з клопотанням № К-1870 про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва, як того вимагав п. 6.4 Договору резервування, згідно з яким, інвестор зобов'язаний звернутись до Київської міської ради з клопотанням про надання (продаж) цієї земельної ділянки.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанції постійна комісія з питань містобудування та землекористування рекомендувала міському голові залишити клопотання без розгляду у зв'язку з тим, що від ВАТ "Плодоовоч" надійшла заява про відкликання згоди на вилучення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком попередніх судових інстанцій, що рекомендація залишити клопотання без розгляду суперечить чинному законодавству, оскільки погодження на вилучення земельної ділянки відбулося за рішенням міської ради 05.07.2001р., а клопотання ВАТ "Плодоовоч" про відкликання згоди є не що інше, як одностороння відмова від виконання Договору № 31 від 10.08.2000р, що суперечить п.4.2 даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Дева Ко" повторно звернулося до Київської міської ради з проханням надати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва.

За результатами розгляду даного клопотання 23.12.2004р. була надана згода № Д-0894 на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 2475,99кв.м.

Згідно із п. 2.2 "Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві", затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002р. № 313/1747, клопотання, подане до Київської міської ради, розглядається в місячний термін, після чого надається згода на складання проекту відведення земельної ділянки за підписом міського голови або заступника міського голови –секретаря ради, яка направляється до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для підготовки документів, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки та подальшого складання проекту її відведення.

В ході здійснення судового провадження встановлено, що зазначену згоду позивач отримав лише 13.09.2005р., про що свідчить лист Головного управління земельних ресурсів КМДА № 03-20/33672 від 01.12.2005р.

Відповідно до п. 2.7 Порядку набуття, розробку проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) здійснюють відповідно до технічних умов управління земельних ресурсів землевпорядні організації, які мають відповідні ліцензії. Умови та строки розробки проектів відведення земельних ділянок та перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.

За таких обставин, позивач отримавши вчасно від управління земельних ресурсів технічні умови мав би можливість укласти договори із землевпорядними організаціями та продовжити процедуру оформлення права на земельну ділянку.

Статтею 20 розділу 3 глави 5 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві затвердженого рішенням від 15.07.2004р. № 457/1867 (ra0457023-04) "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві" Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) здійснює комплексний аналіз документації із землеустрою та, за умови її відповідності законодавству, готує проект рішення Київської міської ради.

Однак, Головне управління земельних ресурсів КМДА призупинило роботи по відведенню земельної ділянки, посилаючись на те, що ВАТ "Плодоовоч" заперечує проти вилучення земельної ділянки на користь ТОВ "Дева Ко".

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем виконані всі вимоги стосовно оформлення необхідної документації для отримання земельної ділянки, суди дійшли обґрунтованого висновку, щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Чинним законодавством до компетенції господарських судів не віднесено розгляд справ щодо визнання протиправними дій (бездіяльності) органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У п. 2 Роз'яснення президії ВАСУ №02-5/612 (v_612800-94) від 23.08.1994р. зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п.1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що спір непідвідомчий господарському суду.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновок попередніх судових інстанцій про припинення провадження по справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій (бездіяльності) Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, є обґрунтованим, оскільки в ст. 12 ГПК України наведено вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарським судам.

З доводами заявника касаційної скарги про допущені судами процесуальні порушення в частині розгляду справи не за нормами КАС України (2747-15) , колегія суддів не погоджується, оскільки заявлені позивачем вимоги стосуються захисту охоронюваних законом прав позивача як суб'єкта господарювання на використання земельної ділянки для здійснення господарської діяльності.

До того ж, за змістом ст. 93 ЗК України, строкове платне володіння і користування земельною ділянкою необхідною юридичній особі для провадження підприємницькою та іншою діяльністю, здійснюється на підставі договору оренди земельної ділянки. Отже, заявлений позивачем позов направлений на спонукання відповідача до вчинення дій, які є передумовою укладання договору оренди земельної ділянки. Такий спір у відповідності до ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам України, і, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Що стосується інших доводів, викладених ВАТ "Плодоовоч" в касаційній скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи. Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.

Отже, наведені висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва та постанови Київського апеляційного господарського суду в даному випадку не існує, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.