ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 р.
№ 11/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат
"Азовсталь"
м. Маріуполь Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від 06.06.2006р.
у справі
господарського суду Донецької області
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.
Дніпропетровськ
до
Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат
"Азовсталь"
м. Маріуполь Донецької області
про
стягнення 181 100 грн. 00 коп.
за участю представників:
позивача: Машакова О.Ю. -дов. від 01.01.2006р. №43
відповідача: Бугай В.М. -дов. від 27.12.2005р. №09-18/976
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось
до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого
акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про
стягнення 181100,00 грн. штрафу за неправильне зазначення коду
одержувача у залізничній накладній.
Рішенням господарського суду Донецької області від
24.03.2006р. зі справі № 11/22 залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у
даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Судові рішення мотивовані обгрунтованістю позовних вимог з
посиланням на статті 24, 118, 122 Статуту залізниць України.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у даній
справі, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в
задоволенні позову, мотивуючи скаргу тим, що судом невірно
застосовані норми матеріального та процесуального права.
У відзиві ДП "Придніпровська залізниця" на касаційну скаргу,
останнє просить залишити вказані судові рішення в силі, а
касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Як встановлено господарським судом, 22.07.2005р.,
23.07.2005р., 24.07.2005р., 27.07.2005р. ВАТ "Металургійний
комбінат "Азовсталь" згідно заказів - нарядів ТОВ "Леман -Україна"
№ 401505-0006 та № 401505-0006/1 від 18.07.2005р. відповідно до
Договору №0103051/01 на поставку металопродукції відвантажило
сталь листову непройменовану за наступними реквізитами: станція
призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, код
станції -450605, отримувач - ТОВ "Торгівельний дім "МеталЛист",
код отримувача -8560, юридична адреса -52001, смт. Ювілейне, вул.
Теплична, 23/47.
Згідно ст.6 Статуту залізниць України, накладна -основний
перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до
Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з
вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою
угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником та
залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень
до станції призначення.
Товар було відправлено у вагонах відповідно накладних №№
52020549, 52020550, 52020551, 52020552, 52020553, 52020554,
52020555, 52020569, 52020598, 52020617, 52020618, 52020733 на
адресу ТОВ "Торгівельний дім "МеталЛист" з зазначенням станції
призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці та коду
отримувача - 8560.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів
встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його
призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній
відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його
кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122
Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних
відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом
не складався комерційний акт.
Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно
зазначені у накладній код одержувача з відправника стягується
штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому
відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які
виникли.
Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає
стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Згідно ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники
несуть відповідальність за всі неправильності, неточності
відомостей зазначених ними в накладній.
27.07.2005р. та 29.07.2005р. при перевірці перевізних
документів -накладних №№ 52020549, 52020550, 52020551, 52020552,
52020553, 52020554, 52020555, 52020569, 52020598, 52020617,
52020618, 52020733 на станції призначення Нижньодніпровськ було
виявлено, що код одержувача ТОВ "Торгівельний дім
"МеталЛист" -8560 -в них зазначений невірно, оскільки правильний
код одержувача вантажу відповідно до телеграми № 308 від
27.07.2005р. -2061, на підставі чого складено акти загальної форми
№ 178 від 27.07.2005р. та № 179 від 29.07.2005р.
Отже, враховуючи доведеність неправильності зазначених
відповідачем відомостей у накладних в частині коду
вантажоотримувача, висновки господарських судів попередніх
інстанцій щодо обгрунтованості та законності позовних вимог
колегія вважає правильними.
Твердження відповідача у скарзі щодо відсутності його вини у
неправильно вказаних в накладній відомостей з посиланням на норми
цивільного законодавства, колегія відхиляє, оскільки відповідно до
ч.2 ст. 9 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особливості регулювання майнових
відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені
спеціальним законом, яким є Статут залізниць України та його
положення щодо відповідальності вантажовідправника за всі
неправильності та неточності відомостей зазначених ним в
накладній.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення
господарськими судами норм процесуального права також не
приймаються до уваги, оскільки процесуальні порушення не в
будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а
лише у випадках, передбачених ч.2 ст.111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття
неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами 1-ї та 2-ї інстанції дана правильна юридична
оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та
процесуального права не вбачається, судові рішення відповідають
чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для
їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ст.111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
06.06.2006р. у справі № 11/22 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко