ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2006 Справа N 2-11/5420-2006
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.10.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з
обмеженою відповідальністю "Завод Первомайський"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 15.05.2006
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом приватного підприємства "Нортезі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод
Первомайський"
про стягнення 245821,11 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Лавренко А.В. - дов. від 10.08.2006
від відповідача: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 21.02.2006 господарського суду Автономної
Республіки Крим задоволено позовні вимоги щодо стягнення з
ТОВ "Завод Первомайський" на користь ПП "Нортезі" 225839,02 грн.
боргу, 15858,22 грн. пені, 2543,00 грн. три відсотка річних,
1580,87 грн. індексу інфляції.
Постановою від 15.05.2006 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 21.02.2006 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений
договором або законом.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Завод
Первомайський" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що
судами порушені норми матеріального та процесуального права,
зокрема, ст.ст. 77, 79, 83 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 203, 216, 601 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що приватним підприємством
"Нортезі" та ТОВ "Завод Первомайський" 30.06.2004 укладений
договір купівлі-продажу N 52.
Відповідно до умов договору ТОВ "Завод Первомайський"
оплачує, а ПП "Нортезі відпускає продукцію, зокрема: ПММ, пляшка,
етикетка та інші, всього на суму 1 млн. грн.
ПП "Нортезі" відпустило товару за накладними на загальну суму
858153,41 грн.
Приймаючи судові рішення суди обох інстанцій послались на акт
звірки між сторонами, як на доведений доказ заборгованості.
Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ,
за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік
операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін
підтверджується первинними документами - договором, розрахунками,
тощо. Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова
форма визнання боргу.
Первинні документи повинні містити дату здійснення
господарської операції, суму платежу або суму на яку проведено
залік, інші реквізити.
Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі
акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у
підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції,
здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та
обов'язків.
Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих,
повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей,
затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 99
( z0293-96 ) (z0293-96)
від 16.05.1996 у разі, коли довірена особа повинна
одержувати потрібні цінності в одному місці (з одного складу), але
за кількома нарядами, рахунками та іншими документами, що їх
замінюють, їй може бути видана одна довіреність із зазначенням у
ній номерів і дат видачі усіх нарядів, рахунків та інших
аналогічних документів.
Однак, господарськими судами в судових рішеннях тільки
вказано, що по одній довіреності були відпущені
товарно-матеріальні цінності по кільком накладним, але за якими
накладними та чи оформлені вони відповідно до законодавства судами
не досліджувалось, оскільки на частині накладних відсутні
необхідні підписи.
За твердженням відповідача в наказі N 4 від 31 березня
2004 року підроблений підпис керівника ТОВ "Завод Первомайський",
однак на вимогу відповідача господарським судом не була призначена
судова експертиза відповідно до ст. 41 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно
вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 15.05.2006 Севастопольського апеляційного
господарського суду та рішення від 21.02.2006 господарського суду
Автономної Республіки Крим зі справи N 2-11/5420-2006 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Головуючий В.С.Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко