ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2006 Справа N 51/17-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін –головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача Трофимчук С.В. –(дор. у справі)
- відповідача
розглянув касаційну ЗАТ «Комплекс Агромарс»
скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 01.06.2006
у справі № 51/17-06 господарського суду Київської
області
за позовом ВАТ «Вишгородсільрибгосп»
до ЗАТ «Комплекс Агромарс»
про стягнення 82943, 10 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 19.04.2006
(суддя В.Суховий) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з
ЗАТ «Комплекс Агромарс»на користь ВАТ «Вишгородсільрибгосп»76647
грн. основного боргу, 111-7, 16 грн. пені, 176, 39 грн. що
складають 3%.
В частині стягнення 30452 грн. боргу, 3770, 10 грн. пені та 595,
24 грн. –що є 3% у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано фактичним наданням відповідачу у 2005
році транспортних послуг, безпідставністю ухилення відповідача
від підписання актів виконаних робіт, здійснення відповідачем
попередньої оплати за вересень-жовтень 2005, що відповідає
вимогам ст.ст. 216, 217, 218, 230 ГК України, ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Поряд з цим частково у стягненні богу та річних відмовлено з
врахуванням частин 3,4 ст 538 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки
для позивача було очевидним, що при відсутності попередньої
оплати у листопаді 2005 відповідач в подальшому не виконає
договірні зобов’язання.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.06.2006 (судді: Н.Зеленін, А.Рибченко, В.Швець)
рішення суду залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.
ЗАТ «Комплекс Агромарс»просить апеляційну постанову та рішення
господарського суду першої інстанції у справі скасувати, справу
передати на новий розгляд, оскільки первинні облікові документи
на підставі яких обліковуються виконані роботи (транспортні
послуги) не відповідають встановленим формам облікової
документації, що затверджені Наказом Мінстату України № 149 від
13.06.97 ( v0149207-97 ) (v0149207-97)
.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та приходить
до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в касаційній
інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду
справи в суді першої інстанції за винятком процесуальних дій,
пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Посилання скаржника на невідповідність облікових документів
певній формі свідчить про намір інакше вирішити питання про
достовірність того чи іншого доказу, а відтак, встановити
обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду
по цій справі.
Між тим частина друга ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює заборону касаційній інстанції вчиняти дії, які
віднесені виключно до компетенції судів першої та апеляційної
інстанцій.
Касаційна інстанція перевіряє виключно дотримання норм
матеріального та процесуального права.
Факт надання послуг скаржником не заперечується.
При таких обставинах слід зазначити, що попередні судові рішення
відповідають нормам матеріального та процесуального права,
встановлені фактичні обставини узгоджуються з повнотою наявних
доказів у справі.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.06.2006 та рішення господарського суду Київської
області від 19.04.2006 у справі № 51/17-06 залишити без зміни, а
касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун