ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2006 Справа N 13/30-пд-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін –головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача Плішко Т.О. –(дор. № 3 від
16.01.2006)
- відповідача Марченко Т.А. –(дор. № 14 від 26.04.2006)
розглянув касаційну Заготівельного виробничо-комерційного
скаргу об’єднання «Успіх»
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 31.05.2006
у справі № 13/30-пд-06 господарського суду
Херсонської області
за позовом Заготівельного виробничо-комерційного
об’єднання «Успіх»
до Виробничо-трикотажного товариства з
обмеженою відповідальністю «Олімп»
Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Херсонській області
про Визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.02.2006
(суддя М.Закурін) в позові відмовлено з наступних підстав.
Вимоги про визнання спірного договору недійсним за ст. 48 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
задоволенню не підлягають, оскільки позивач не
є стороною спірної угоди, крім того судом зазначено про
преюдиційність фактів, встановлених рішенням господарського суду
Херсонської області від 24.01.2002 у справі № 10/31-0-7/2-ПС,
яким відмовлено в позові про визнання недійсним договору купівлі-
продажу № 1982 від 18.01.2001.
Щодо вимог визнати угоду недійсною за ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, то в даному випадку позивач не вправі визначати
підстави для визнання спірної угоди такою, що суперечить
інтересам держави і суспільства, оскільки позивач не є
представником держави, повноважним виконувати владні функції від
імені держави.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
31.05.2006 (судді: С.Антонік, Т.Шевченко, О.Яценко) рішення
господарського суду першої інстанції залишено без змін з
аналогічних мотивів та підстав.
Позивач в касаційній скарзі просить апеляційну постанову та
рішення господарського суду першої інстанції у справі скасувати,
позовні вимоги задовольнити, оскільки господарськими судами
попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального
та процесуального права.
Виробничо-трикотажне товариство з обмеженою відповідальністю
«Олімп»та регіональне відділення Фонду державного майна України
по Херсонській області у відзивах на касаційну скаргу просять
судові рішення у справі залишити без зміни, як законні.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, відзивів та
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Херсонській області та Виробничо-трикотажним товариством з
обмеженою відповідальністю «Олімп»був укладений договір купівлі-
продажу державного майна від 18.07.2001.
Позивач вважає, що даний договір суперечить ст.ст. 2, 4, 48
Закону України «Про власність», ст.ст. 153, 224, 225 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а тому повинен бути визнаний недійсним з
підстав, передбачених ст.ст. 48, 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та
вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду
Херсонської області від 24.01.2002 у справі № 10/31-0-7/2-ПС
відмовлено ВАТ фірма «Херсонвзуття»в позові про визнання
недійсним договору купівлі-продажу державного майна від
18.07.2001. Судом встановлено, що цей договір відповідає вимогам
чинного на час його укладення законодавства і підстави визнавати
його недійсним за ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
відсутні.
Зазначений договір є предметом спору в даній справі.
Відповідно частини другої до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони.
Умови спірного договору купівлі-продажу були досліджені
господарським судом при вирішенні спору у справі № 10/31-0-7/2-
ПС, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам
законодавства.
За таких обставин висновки господарських судів в даній справі
про преюдиційне значення рішення господарського суду Херсонської
області від 24.01.2002 у справі № 10/31-0-7/2-ПС для даного
спору є правомірними.
Касаційна інстанція також погоджується з судовими рішеннями в
частині відмови в позові про визнання спірного договору
недійсним з підстав, зазначених в ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Господарськими судами правомірно зазначено, що необхідними
умовами для визнання угоди недійсною за ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
є її укладення з метою, завідомо суперечною
інтересам держави та суспільства, наявність умислу хоча б у
однієї із сторін угоди на настання протиправних наслідків.
При цьому позивач не є ні стороною спірної угоди, ні не належить
до кола осіб, які уповноважені на звернення з позовом в
інтересах держави, тому ним неправильно обрано спосіб захисту
порушеного права.
З врахуванням викладеного, касаційна інстанція не вбачає
неправильного застосування норм матеріального права чи порушення
норм процесуального права, судові рішення у справі відповідають
вимогам закону і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
31.05.2006 та рішенням господарського суду Херсонської області
від 20.02.2006 у справі № 13/30-пд-06 залишити без зміни, а
касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун