ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2006 Справа N 31/329
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу “Фабрика “Солодкий вік”
на постанову від 25.05.2006
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 31/329 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Фабрика “Солодкий вік”
до відкритого акціонерного товариства
“Дніпрометиз”
Про стягнення 92431 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Чорна О.В. дов. від 01.01.2006
від відповідача Рибалко О.А. дов. № 298 від 03.04.2006
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Фабрика “Солодкий вік” пред’явило в суді позов до відкритого
акціонерного товариства “Дніпрометиз” про відшкодування
матеріальної шкоди в сумі 82431 грн. та моральної шкоди в сумі
10 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 20.12.2004 року
внаслідок розриву труб опалення відбулось затоплення
орендованого позивачем у відповідача згідно договору № 17865/04
від 01.11.2004 приміщення, розташованого по проспекту ім. Газети
“Правда”, 20 у м. Дніпропетровську, яке використовувалось
позивачем для розміщення цеху по виготовленню кондитерських
виробів. З вини відповідача, внаслідок його бездіяльності, який
на вимогу позивача не вжив своєчасних заходів щодо усунення
пориву труб, в результаті заливання приміщення водою було
підмочено товар позивача –арахіс, що знаходився у даних
приміщеннях. Частина партії арахісу в кількості 13 050 кг через
затоплення стала зіпсованою та непридатною для використання у
виробничій діяльності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
15.03.2006 (суддя Мороз В.Ф.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ “Дніпрометиз” 82431 грн. шкоди та судові витрати.
В іншій частині позові відмовлено.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того,
що саме внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була
завдана шкода, оскільки відповідач не вжив необхідних заходів
щодо своєчасного усунення пориву труб, що в свою чергу призвело
до пошкодження партії арахісу в кількості 13050 кг.
Відмовляючи в позові щодо відшкодування моральної шкоди,
господарський суд виходив з того, що дії відповідача не
направлені на приниження ділової репутації позивача та
безпосередньо не призводять до спричинення йому моральної шкоди.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.05.2006 (судді: Логвиненко А.О. –головуючий, Чус О.В.,
Павловський П. П.) рішення скасовано, в позові відмовлено.
Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові, апеляційний
господарський суд виходив з необґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
“Фабрика “Солодкий вік” просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду та залишити без змін рішення господарського
суду, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими
судами, відповідно до договору оренди майна № 17865/04,
укладеного між сторонами у справі 01.11.2004, відповідачем
передано позивачу в оренду строком до 01.10.2005 для розміщення
цеху по виробництву кондитерських виробів нежитлове приміщення
загальною площею 185 кв.м. розташоване на першому поверсі
двоповерхової будівлі по проспекту ім. Газети “Правда”, 20 у м.
Дніпропетровську.
Апеляційним господарським судом, враховуючи надані позивачем в
якості доказів свого твердження про те, що під час залиття
орендованого ним приміщення, яке відбулось з 20.12 по
23.12.2004, було пошкоджено майно фабрики, що знаходилось в
цьому приміщенні, правомірно не прийнято до уваги надані
позивачем акт від 24.12.2004 та довідку, оскільки зазначені
документи не можуть бути об’єктивними доказами, що підтверджують
факт затоплення.
Так, як вбачається з матеріалів справи, акт від 24.12.2004
складено позивачем та його партнером по господарській діяльності
ТОВ “Ніка Інтернешнл”, без представників відповідача, на
території якого знаходилось орендоване приміщення.
При цьому апеляційним господарським судом встановлено, та
позивачем не спростовано, що в період з 20.12 по 24.12.2004 ТОВ
“Фабрика “Солодкий вік” не зверталось до відповідача та
відповідних організацій, до компетенції яких відноситься
усунення таких аварій.
В той же час, апеляційним господарським судом досліджено
висновок будівельно-технічної експертизи, проведеної на вимогу
ухвали господарського суду) з якого вбачається, що приміщення,
які знаходились в оренді позивача, дійсно мають сліди затоплення
великою кількістю гарячої води, при цьому зазначено, що
встановити точну дату залиття неможливо.
Судом другої інстанції належним чином досліджені наданий
відповідачем журнал реєстрації фіскальних чеків, з якого
вбачається, що в період з 20.12 по 24.12.2004 їдальня ВАТ
“Дніпрометиз”, яка розташована над орендованими приміщеннями,
працювала в нормальному режимі, що не могло бути при затопленні
великою кількістю гарячої води.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, прийшов до
правильного висновку про відмову в позові у зв’язку з його
необґрунтованістю, оскільки товариством з обмеженою
відповідальністю “Фабрика “Солодкий вік” не доведено, що саме в
період з 20.12 по 24.12.2004 внаслідок пориву труб і небажання
відповідача усунути недоліки аварії, відбулось затоплення
орендованого приміщення і зіпсування продукції, що знаходилось в
цьому приміщенні
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський
суд в порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосував норми процесуального та матеріального права.
Доводи скаржника викладені в касаційній скарзі не заслуговують
на увагу і спростовуються викладеним.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Фабрика “Солодкий вік” залишити без задоволення, а постанову
від 25.05.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського
суду у справі № 31/329 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко