ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2006 Справа N 28/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., -головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”
матеріали касаційної
скарги
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.02.2006 року
у справі Дніпропетровської області
господарського суду
за позовом ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
до ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”
Про стягнення 7 573 392,48 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Бойко Д.Д., Клименко Р.В., Єнік Є.В.,
- відповідача: Проскурін Д.О.,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2005 року ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ
“Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” про стягнення
5209449,90 грн. основного боргу за договором № 06/03-128ТЕ-4 на
постачання природного газу для вироблення теплової енергії для
потреб населення, бюджетних установ та організацій, 942472,84
грн. - пені за період 21.10.2004 року по 21.10.2005 року,
364661,49 грн. - штрафу, 700599,11 грн. - суми, на яку
збільшився борг в наслідок інфляції за період лютий 2003
–вересень 2005 року, 356209,14 грн. - 3% річних за період
07.02.2003 року по 21.10.2005 року..
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
08.12.2005 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь
позивача 4862640,34 грн. основного боргу, 16372,75 грн.
державного мита та 75,76 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.02.2006 року рішення місцевого господарського суду від
08.12.2005 року
Доповідач: Черкащенко М.М.
змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача
4862640,34 грн. основного боргу, 356209,14 грн. річних,
700599,11 грн. інфляційних витрат, 686227,42 грн. пені, 22241,65
грн. державного мита та 103,00 грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу. В решті позову
відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ВАТ “Дніпродзержинська
теплоелектроцентраль” подало касаційну скаргу, в якій просить
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.02.20006 року скасувати, рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 08.12.2005 року залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій 24.01.2003 року між ДП “Газ України” НАК
“Нафтогаз України” та ВАТ “Дніпродзержинська
теплоелектроцентраль” було укладено договір № 06/03-128 ТЕ-4 на
постачання природного газу для вироблення теплової енергії для
потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Згідно п. 6.1 укладеного договору оплата за газ та послуги з
його транспортування здійснюється відповідачем грошовими коштами
шляхом поточного перерахування на рахунок позивача протягом
місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та
послуг з його транспортування.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу
протягом.01.–грудня 2003 року 99206,634 тис. куб.м. природного
газу на загальну суму 15625044,87 грн., що підтверджено актами
приймання-передачі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач частково
здійснив оплату за отриманий газ в сумі 10415594,97 грн.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинного на момент
виникнення спірних правовідносин, зобов’язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акта планування, договору, а за відсутності
таких вказівок –відповідно до вказівок, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи було
оплачено 346809,56 грн., суди попередніх інстанцій дійшли
вірного висновку про стягнення 4862640,34 грн. заборгованості за
отриманий відповідачем природний газ за договором.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалами господарського
суду Дніпропетровської області від 20.02.2003 року та від
14.11.2003 року було порушено провадження про банкрутство ВАТ
“Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” та введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій,
суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про відмову у
стягнення 942472,84 грн. пені за період з 21.10.2004 року по
21.10.2005 року у зв’язку з дією мораторію та відповідно до п. 4
ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В той же час, судова колегія не може погодитись з висновком
місцевого господарського суду щодо відмови у стягненні з
відповідача суми інфляційних нарахувань на суму боргу та 3%
річних, оскільки за своєю природою передбачені законом такого
роду забезпечення не відносяться до неустойки (пені, штрафу), не
є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання
грошового зобов’язання.
Судова колегія водночас не може погодитись і з висновком суду
апеляційної інстанції в частині стягнення суми інфляційних
нарахувань на суму боргу та 3% річних, враховуючи наступне.
Суми інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних стягнені
судом апеляційної інстанції, згідно з розрахунком позивача,
зробленим, у тому числі, за період, що передував набранню
чинності ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. У цей період був чинним ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, статтею 214 якого передбачена відповідальність
боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання у
вигляді обов'язку сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а
також 3% річних, якщо законом або договором не встановлений
інший розмір процентів. Прикінцевими положеннями Закону України
"Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української
РСР " від 8.10.1999 року № 1136-ХГУ ( 1136-14 ) (1136-14)
, яким зазначена
стаття викладена в новій редакції, передбачено, що цей Закон
( 1136-14 ) (1136-14)
не поширюється на правовідносини, що виникають з
прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з
оплатою населенням комунальних послуг.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що предметом договору №
06/03-128ТЕ-4 від 24.01.2003 року є постачання відповідачу
природного газу для потреб населення, бюджетних установ та
організацій.
Враховуючи вищевикладене, судові рішення в частині вирішення
справи щодо вимог позивача про стягнення 364661,49 грн. штрафу,
700599,11 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 356209,14
грн. –3% річних слід скасувати, а справу в цій частині направити
на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене,
повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи,
перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 – 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.02.2006 року та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 08.12.2005 року у справі № 28/1
скасувати в частині вимог ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз
України” про стягнення 364661,49 грн. штрафу, 700599,11 грн.
інфляційних нарахувань на суму боргу, 356209,14 грн. –3% річних.
В скасованій частині справу направити на новий розгляд до
господарського суду Дніпропетровської області.
В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.02.2006 року та рішення
господарського суду Дніпропетровської області з даної справи
залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В. Рибак
М. Черкащенко