ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2006 Справа N 20/834
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув закритого акціонерного товариства лікувально-
касаційну скаргу оздоровчих закладів “Трускавецькурорт”
на ухвалу від 29.05.2006
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 20/834
господарського суду м. Києва
за позовом закритого акціонерного товариства лікувально-
оздоровчих закладів “Трускавецькурорт”
до колективного підприємства загальнополітичого
видання “Сільські вісті”, правонаступник
державного комплексного торгівельного
підприємства “Хрещатик”
Про стягнення 7 058,76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Гайсин Р.Р. дов. № 666 від 13.07.2006
від відповідача не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
29.05.2006 (судді: Кондес Л.О. –головуючий, Куровський С.В.,
Михальська Ю.Б.) закритому акціонерному товариству лікувально-
оздоровчих закладів “Трускавецькурорт” відмовлено у прийнятті
апеляційної скарги.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, закрите акціонерне
товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на
порушення норм Конституції та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали
справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судом норм процесуального права, Вищий
господарський суд України прийшов до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Припис статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює
основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення
апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім
випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в
статті 12 Закону України “Про судоустрій України” ( 3018-14 ) (3018-14)
,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку
і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом
( 3018-14 ) (3018-14)
ставиться в залежність від положень процесуального
закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс ( 1798-12 ) (1798-12)
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках
учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в
апеляційному чи касаційному порядку.
Як вбачається, ухвалою від 20.04.2006 господарським судом м.
Києва на підставі ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
замінено
боржника у справі – Державне комплексне торговельне підприємство
“Хрещатик” його правонаступником –колективним підприємством
загальнополітичним виданням “Сільські вісті”.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених Кодексом та
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку Господарським
процесуальним кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено, а тому
апеляційна скарга на ухвалу про процесуальне правонаступництво
не може бути прийнята до розгляду, про що правильно вказано
Київським апеляційним господарським судом.
З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства лікувально-
оздоровчих закладів “Трускавецькурорт” залишити без задоволення,
а ухвалу від 29.05.06 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 20/834 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко