ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.08.2006                             Справа N 10/53-8/53-8/312а
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                     Кочерової Н.О., -головуючого,
                     Рибака В.В.,
                     Черкащенка М.М.,
розглянувши          ТОВ “Бест”
матеріали касаційної
скарги
на постанову         Київського    міжобласного    апеляційного 
                     господарського суду від 01.06.2006 року
у справі             Полтавської області
господарського суду
за позовом           ВАТ “Павлівське”
до                   ДП  ВАТ  “Павлівське”  “Агрофірма  ім.  Т.Г.
                     Шевченка”;
                     ТОВ “Бест”
 
Про   визнання договору фінансового лізингу,
 
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з’явився,
- відповідача: Долбієв Ф.В., Васін Є.Є.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У травні 2003 року ВАТ “Павлівське” звернулось до господарського
суду  з  позовом  до  ДП ВАТ “Павлівське”  “Агрофірма  ім.  Т.Г.
Шевченка”   та  ТОВ  “Бест”  про  визнання  недійсним   договору
фінансового лізингу від 21.07.2001 року.
 
Рішенням  господарського суду Полтавської області від 03.11.2003
року  позов  задоволено. Визнано недійсним  договір  фінансового
лізингу  від 21.07.2001 року., укладений між ДП ВАТ “Павлівське”
“Агрофірма  ім.  Т.Г. Шевченка” та ТОВ “Бест”.  Зобов’язано  ТОВ
“Бест”  повернути ВАТ “Павлівське” майно: резервуари підземні  3
м.  куб.  –3шт., 5 м. куб. –5 шт., 10 м. куб. –7шт., 25 м.  куб.
–15   шт.,  50  м.  куб.  –4шт.;  бензоколонки  КЕД  –50-  5шт.;
залізобетонної огорожі 140 м. (с. Щербані, Полтавського району),
асфальтоване покриття –67 кв.м.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
18.02.2004  року  рішення  місцевого  господарського  суду   від
03.11.2003 року залишено без змін.
 
Доповідач: Черкащенко М.М.
 
Постановою  Вищого  господарського суду України  від  07.11.2004
року постанову Харківського апеляційного господарського суду від
18.02.2004  року  та рішення господарського Полтавської  області
від 03.11.2003 року залишено без змін.
 
Ухвалою Верховного суду України від 09.12.2004 року відмовлено у
порушенні  касаційного провадження з перегляду постанови  Вищого
господарського суду України від 07.11.2004 року у справі № 10/53-
8/53-8/312а.
 
У  квітні  2005  року  ТОВ “Бест” подало до господарського  суду
заяву  про  перегляд  рішення  господарського  суду  Полтавської
області від 03.11.2003 року за нововиявленими обставинами.
 
Рішенням  господарського суду Полтавської області від 03.11.2005
року   рішення  господарського  суду  Полтавської  області   від
03.11.2003  року з даної справи скасовано. В задоволенні  позову
відмовлено.
 
Постановою  Київського міжобласного апеляційного  господарського
суду від 01.06.2006 року рішення господарського суду Полтавської
області  від  03.11.2005 року скасовано. Заяву  ТОВ  “Бест”  про
перегляд  рішення  господарського суду Полтавської  області  від
03.11.2003  року  за  нововиявленими  обставинами  залишено  без
задоволення. Рішення господарського суду Полтавської області від
03.11.2003 року залишено без змін.
 
Не   погоджуючись  з  прийнятою  постановою  ТОВ  “Бест”  подало
касаційну   скаргу,   в   якій  просить   постанову   Київського
міжобласного  апеляційного господарського  суду  від  01.06.2006
року  скасувати, рішення господарського суду Полтавської області
від 03.11.2005 року з даної справи залишити без змін.
 
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми процесуального права, що  призвело
до прийняття незаконної постанови.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як   вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено   судами
попередніх  інстанцій, цілісний майновий комплекс  радгоспу  ім.
Т.Г. Шевченка, який знаходиться за адресою вул. Центральна, 5  в
с.  Щербані,  було  передано  у власність  ВАТ  “Павлівське”  на
підставі рішення загальних зборів членів КСП Агрофірма ім.  Т.Г.
Шевченка  від 27.12.1994 про реорганізацію КСП та приєднання  до
ВАТ “Павлівське”.
 
Розпорядженням  виконкому Полтавської міської  ради  №  267  від
20.05.1996 року було створено ДП ВАТ “Павлівське” “Агрофірма ім.
Т.Г. Шевченка”.
 
ВАТ  “Павлівське”  та  ДП ВАТ “Павлівське” “Агрофірма  ім.  Т.Г.
Шевченка” 25.03.2000 року уклали договір оренди № 64, відповідно
до якого позивач передає в оренду відповідачу спірне майно.
 
Судами  попередніх інстанцій встановлено, що спірне  майно  було
передане  на  баланс  ДП ВАТ “Павлівське”  “Агрофірма  ім.  Т.Г.
Шевченка” та знаходиться в графі “Основні засоби”.
 
Відповідно  до  п. 4.5.6 Статуту ДП ВАТ “Павлівське”  “Агрофірма
ім. Т.Г. Шевченка” відповідач має право користуватись майном ВАТ
“Павлівське”,  а  згідно  п.  5.9 Статуту  за  згодою  Правління
позивача  може  розпоряджатись  майном,  яке  передано  йому  до
статутного фонду.
 
Враховуючи, що спірне майно не було передано до статутного фонду
ДП   ВАТ  “Павлівське”  “Агрофірма  ім.  Т.Г.  Шевченка”,   суди
попередніх  інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач  не
мав  права  укладати  будь-які угоди  спрямовані  на  відчуження
майна,  що є власністю ВАТ “Павлівське”, в тому числі й  договір
фінансового лізингу від 21.07.2001 року, укладений  між  ДП  ВАТ
“Павлівське” “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” та ТОВ “Бест”.
 
Подаючи   заяву   про   перегляд  рішення  господарського   суду
Полтавської  області від 03.11.2003 року ТОВ “Бест”  посилається
на   той   факт,  як  на  нововиявлену  обставину,  що  рішенням
господарського  суду Полтавської області від 12.01.2005  року  у
справі   №  8/266,  залишеним  без  змін  постановою  Київського
міжобласного  апеляційного господарського  суду  від  15.03.2005
року договір оренди № 64 від 25.03.2000 року, укладений між  ВАТ
“Павлівське”  та  ДП  ВАТ  “Павлівське”  “Агрофірма   ім.   Т.Г.
Шевченка”  про передачу в оренду двоповерхового адміністративно-
побутового   будинку   загальною   площею   254,3    кв.м.    та
одноповерхової будівлі торгового центру площею 466,6  кв.м.  (с.
Щербані,  вул. Центральна,5); пункту сортування плодів загальною
площею  1695,9 кв.м. та трансформаторної підстанції  КТМ  193  №
104493  (с. Розсошенці, вул. Бригадна, 1б, Полтавського району);
адміністративного  будинку  загальною  площею  916,8  кв.м.  (с.
Розсошенці,    вул.    Бригадна,   1б,   Полтавського    району;
заправки/резервуарів підземних/ 3 м. куб. –3шт., 5  м.  куб.  –5
шт.,  10  м.  куб. –7шт., 25 м. куб. –15 шт., 50 м. куб.  –4шт.;
бензоколонки КЕД –50- 5шт.; залізобетонної огорожі  140  м.  (с.
Щербані, Полтавського району) визнано недійсним.
 
Згідно  приписів  ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський
суд  може  переглянути прийняте ним судове рішення, яке  набрало
законної  сили, за нововиявленими обставинами, що мають  істотне
значення   для  справи  і  не  могли  бути  відомі   заявникові.
Виникнення  нових  або зміна обставин після вирішення  спору  не
можуть  бути підставою для зміни або скасування судового рішення
за правилами розділу ХІІІ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю  є  фактичні
дані,  що  у встановленому порядку спростовують факти, які  було
покладено  в  основу судового рішення. Ці обставини  мають  бути
належним чином засвідчені.
 
Враховуючи,  що  спірне майно знаходилось на праві  власності  у
позивача,   судова   колегія  погоджується  з   висновком   суду
апеляційної  інстанції про відсутність підстав  для  задоволення
заяви  про  перегляд  рішення  за нововиявленими  обставинами  з
огляду  на  те,  що  визнання договору  оренди  недійсним  не  є
нововиявленою обставиною, яка має істотне значення при вирішенні
справи про визнання недійсним договору фінансового лізингу.
 
З  урахуванням викладеного, колегія суддів вважає,  що  під  час
розгляду   справи   фактичні  її  обставини   були   встановлені
апеляційним господарським судом на підставі всебічного,  повного
і  об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів,  висновок
суду відповідає цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка
з  правильним  застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
 
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11   Господарського     процесуального     кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу залишити без задоволення..
 
Постанову  Київського  міжобласного апеляційного  господарського
суду  від  01.06.2006 року у справі № 10/53-8/53-8/312а залишити
без змін.
 
Головуючий    Н. Кочерова
 
Судді:        В. Рибак
 
              М. Черкащенко