ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2006 Справа N 8/4337
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кота О.В. - головуючого, Грека Б.М., Невдашенко Л.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватно-виробничого підприємства “Добробут-СП” на рішення
господарського суду Хмельницької області від 20.10.2005 р. та
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 р. у справі № 8/4337 за позовом Приватного
підприємства “Євро-захід” до Приватно-виробничого підприємства
“Добробут-СП”
про стягнення 240961,85 грн. за участю представників сторін:
позивача –Катревич А.М., дов. № 29 від 07.08.2006 р.,
Мицянко О.П. , власник;
відповідача (скаржника) –не з’явилися.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство (далі - ПП) “Євро-захід” звернулося до
господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення
з Приватно-виробничого підприємства (далі-ПВП) “Добробут-СП”
188528,96 грн. основного боргу, 16828,15 грн. пені,
217264,36 грн. інфляційних, 6869,34 грн. 3 % річних за
контрактом на виконання будівельно-монтажних робіт від
04.02.2002 р.
17.10.2005 р. позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути
з відповідача 188528,96 грн. основного боргу, 16828,15 грн.
пені, 28735,40 грн. інфляційних, 6869,34 грн. 3 % річних за
контрактом на виконання будівельно-монтажних робіт від
04.02.2002 р.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
20.10.2005 р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача
на користь позивача 188528,96 грн. основного боргу, 13000 грн.
пені, 28735,40 грн. інфляційних, 6869,34 грн. 3 % річних,
2410 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що відповідач частково розрахувався за
виконані позивачем роботи. Станом на день подання позову сума
основної заборгованості по оплаті виконаних робіт склала
188528,96 грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 р. рішення господарського суду Хмельницької області
від 20.10.2005 р. змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з
ПВП “Добробут-СП” на користь ПП “Євро-захід” 187243,96 грн.
основного боргу, 16805,79 грн. пені, 27682,41 грн. інфляційних,
5594,23 грн. 3 % річних, 2373,63 грн. витрат по сплаті
державного мита, 116,21 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В решті частини позову
відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ПВП “Добробут-СП” просить скасувати
рішення господарського суду Хмельницької області від
20.10.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 04.05.2006 р. у справі № 8/4337.
Скарга мотивована тим, що рішення та постанова прийняті з
порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема
ст.ст. 32, 33, 34, 36, 41, 43, 101, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ПП “Євро-захід” заперечує проти
скарги, просить залишити без змін постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 04.05.2006 р. у справі №
8/4337, а скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлення господарськими судами обставини справи та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.02.2002 р. між
ПВП “Добробут-СП” та ПП “Євро-захід” було укладено контракт на
виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого
підрядник (позивач) зобов’язався виконати роботи по
реконструкції корпусу № 26 під житловий будинок по
вул. Курчатова, 6/2, виконати додаткові роботи, що виникли в
процесі будівництва, а також роботи та затрати не враховані в
кошторисній документації, якщо вони будуть узгоджені між
сторонами.
Розділом 2 контракту сторони погодили, що вартість робіт, що
підлягають виконанню, встановлена кошторисом в цінах 2001 року,
який є невід’ємною частиною контракту. Відповідно до п. п. 5.1,
5.2 контракту, розрахунки за виконані роботи повинні проводитися
замовником із підрядником на протязі 5-ти днів після підписання
форми 3, форми 2 в (актів виконаних робіт). Замовник повинен
оплачувати витрати за роботу механізмів і транспорту по
фактичним затратам.
Позивач дотримався умов контракту та виконав роботи по
реконструкції корпусу № 26 під житловий будинок про що свідчить
належним чином засвідчені розрахунки вартості виконаних робіт за
лютий-вересень 2002 р., квітень-грудень 2003 р., січень-червень
2004 р. (форма 2в), довідки про вартість виконаних робіт (форма
№ КБ-3).
Таким чином, згідно довідок про вартість виконаних підрядних
робіт, відповідач повинен був сплатити позивачу 797037,98 грн.
Всього було перераховано коштів відповідачем позивачу
502000 грн., передано матеріальних цінностей на суму
107794,02 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем
складає 187243,96 грн.
Відповідно до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких
умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших
вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від
зобов’язання не допускається.
За таких обставини вимоги позивача щодо стягнення з відповідача
заборгованості на суму 187243,96 грн. судами задоволено
правомірно.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені,
інфляційних та 3 % річних, то суди попередніх інстанцій
правильно вирішили, що ці вимоги позивача також підлягають
задоволенню.
Місцевим та апеляційним судами вірно встановлено, що пеня за
порушення строків розрахунків передбачена пунктом 6.3 контракту
та за період з 11.01.2005 р. по 11.07.2005 р. складає суму
16805,79 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує
висновок апеляційного господарського суду, щодо стягнення пені в
повному розмірі, а саме - 16805,79 грн., оскільки у даному
випадку розмір пені не є надмірно великим порівняно із сумою
боргу та відсутні обставини, які мають істотне значення для
зменшення пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора
зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від
простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений
договором або законом.
Враховуючи те, що в суді апеляційної інстанції позивачем
уточнено розрахунки вимог від 04.05.2006 р. судом апеляційної
інстанції правомірно нараховані інфляційні на суму 27682,41 грн.
та 3 % річні на суму 5594,23 грн. із суми боргу за період з
2004 по липень 2005 р.
Посилання скаржника на те, що при прийнятті рішення та постанови
судами не з’ясовано належним чином дійсні обставини справи, не
надано належної оцінки всім зібраним доказам, в тому числі усним
і письмовим поясненням представника відповідача, спростовуються
вищевикладеним і не можуть бути підставою для скасування рішення
господарського суду Хмельницької області від 20.10.2005 р. та
постанови Житомирського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 р. у справі № 8/4337.
Твердження скаржника про порушення місцевим та апеляційним судом
норм матеріального і процесуального права не відповідають
матеріалам справи, зводяться до тлумачення норм на свою користь
та не спростовують викладених в судових актах мотивованих
висновків про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин касаційна скарга Приватно-виробничого
підприємства “Добробут-СП” залишається без задоволення, а
постанова у справі № 8/4337 –без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 р. у справі № 8/4337 залишити без змін, а касаційну
скаргу Приватно-виробничого підприємства “Добробут-СП” –без
задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
Суддя Б. Грек
Суддя Л. Невдашенко