ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.08.2006                                       Справа N 18/452в
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого, судді           Дерепи В.І.
                             Грека Б.М.
суддів:                      Стратієнко Л.В.
             за участю повноважних представників:
 позивача 
 відповідачів 
розглянувши у відкритому     Відкритого акціонерного товариства
засіданні касаційну скаргу   “Червоний металіст”
на рішення (ухвалу)          від 23.02.2006 року господарського                           суду Донецької області
н а п о с т а н о в у        від 17.05.2006 року Донецького
                             апеляційного господарського суду
у справі за позовом          Відкритого акціонерного товариства
                             “Червоний металіст”
до                           Державного             підприємства
                             “Добропілля-вугілля”,
                             Товариства        з       обмеженою
                             відповідальністю “Євро-Дон”
 
Про   визнання тендерних торгів недійсними,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  жовтні  2004  року  позивач звернувся до господарського  суду
Донецької   області  з  позовом  до  відповідача  про   визнання
тендерних  торгів  недійсними, посилаючись  на  те,  що  останні
проведені з порушенням процедури.
 
Заявою  від  18.11.2004  року позивач  доповнив  позовні  вимоги
вимогою   про  визнання  недійсними  договорів,  укладених   між
відповідачем і переможцем тендеру ТОВ “Євро-Дон”.
 
Справа розглядалася судами неодноразово.
 
Останнім  рішенням  господарського суду  Донецької  області  від
23.02.2006   року,  залишеним  без  змін  постановою  Донецького
апеляційного  господарського  суду  від  17.05.2006   в   позові
відмовлено.
 
У  касаційній  скарзі  позивач просить  вказані  судові  рішення
скасувати,  як  прийняті  з  порушенням  норм  процесуального  і
матеріального права.
 
Відзиви на касаційну скаргу відповідачів до суду не надходили.
 
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених  в  ній
фактичних  обставин,  проаналізувавши правильність  застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових  рішень
норм  матеріального  і  процесуального  права,  суд  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає частковому задоволенню  з  наступних
підстав.
 
Відповідно  до  вимог ч. 1 ст. 111-12 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
вказівки,  що  містяться  у  постанові  касаційної  інстанції  є
обов'язковими для суду першої інстанції під час нового  розгляду
справи.
 
Всупереч  зазначених вимог закону, господарські суди  попередніх
інстанцій  при новому розгляді справи не виконали  вказівки,  що
містяться  у  постанові Вищого господарського суду  України  від
8.12.2005   р.,   зокрема,  в  частині  належного   повідомлення
господарським судом сторін про місце та час розгляду справи.
 
Так  в  постанові  зазначено,  що  пунктом  3.5.1  Інструкції  з
діловодства в господарських судах України (затвердженої  наказом
Голови  Вищого  господарського суду України № 75 від  10.02.2002
р.) передбачено, що ухвала про призначення справи до розгляду  в
день   її  прийняття  надсилається  всім  учасникам  процесу   з
повідомленням про вручення.
 
Разом  з  тим,  матеріали  справи не містять  доказів  того,  що
господарськими   судами   належним  чином   виконано   обов'язок
повідомити сторони про час та місце розгляду справи.
 
З  матеріалів  справи  видно, що ухвала Донецького  апеляційного
господарського  суду від 10.05.2006 р. про відкладення  розгляду
справи на 17.05.2006 р. в порушення вимог Інструкції, направлена
сторонам  лише  15.05.2006 р. та як свідчать  матеріали,  додані
позивачем до касаційної скарги і телеграма позивача приєднана до
матеріалів  справи апеляційною інстанцією, отримана позивачем  у
день   розгляду  справи,  що  позбавило  останнього   можливості
прийняти участь у розгляді апеляційної скарги.
 
Розглянувши  справу  у  відсутності позивача,  не  повідомленого
належним  чином  про  час  і місце засідання  суду,  апеляційний
господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в
захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст.ст. 42, 43, 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Зазначена  обставина відповідно до вимог п. 2 ч.  2  ст.  111-10
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          є
також  безумовною підставою для скасування постанови апеляційної
інстанції.
 
Окрім  того,  відповідно до вимог п. 5.7 ст. 105  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
           у   постанові
апеляційної  інстанції, зокрема, має бути зазначено підстави.  з
яких  порушено  питання про перегляд рішення, доводи.  за  якими
апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.
 
Постанова  апеляційної інстанції зазначеним  вимогам  Закону  не
відповідає.
 
З  тексту апеляційної скарги позивача видно, що останній ставить
питання  про скасування рішення господарського суду у зв'язку  з
порушенням  місцевим  судом  норм  процесуального  права,  тобто
розгляд  справи у відсутності сторони, не повідомленої  належним
чином про місце і час розгляду справи.
 
Проте,  в  постанові апеляційної інстанції будь-які  висновки  з
зазначених підстав відсутні, що визнати законним і обґрунтованим
не можна.
 
Враховуючи   наведене  суд  вважає,  що  постанова   апеляційної
інстанції, як прийнята з порушенням норм процесуального права не
може залишатись без змін і підлягає скасуванню.
 
Перевіряючи    законність    і    обґрунтованість     прийнятого
господарським  судом  рішення  суд  вважає,  що  останнє   також
підлягає  скасуванню, оскільки місцевим господарським судом  при
розгляді  справи  допущені  ті ж порушення  норм  процесуального
права, що зазначені як підстави скасування постанови апеляційної
інстанції.
 
При   цьому  суд  не  може  погодитись  з  висновками  місцевого
господарського суду про належне повідомлення позивача про час та
місце  судового  засідання, обґрунтовуючи їх наявністю  реєстрів
вихідної замовної кореспонденції господарського суду за  4,  17,
24.01.та 9.02.2006 р., а також телеграмами позивача від 13.01.06
та  7.02.06  р., оскільки належним доказом повідомлення  сторони
згідно вищезазначеної інструкції є повідомлення про вручення.
 
За  таких  обставин,  рішення місцевого господарського  суду  та
постанова  апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням  норм
процесуального права, підлягають скасуванню.
 
При   новому  розгляді  справи  господарському  суду   необхідно
врахувати на ведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.
 
На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського  суду Донецької області  від  23.02.2006
року  та  постанову Донецького апеляційного господарського  суду
від 17.05.2006 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.
 
Справу   передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Донецької області в іншому складі суду.
 
Головуючий, суддя  Дерепа В.І.
 
С у д д і          Стратієнко Л.В.
 
                   Грек Б.М.