ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2006 Справа N 13/56-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Фролової Г. М. –головуючого
Волковицької Н.О.
Мачульського Г.М.
за участю представників:
позивача Сечін С.О., дов. від 04.07.2006 року
відповідача Архипова П. І., дов. від 17.07.2006 року
розглянувши у Територіального управління Державної
відкритому судовому судової адміністрації в Сумській області
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду
від 17.05.2006 року
у справі № 13/56-06 господарського суду Сумської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Сумиобленерго”
до Територіального управління Державної
судової адміністрації в Сумській області
про стягнення 12 324, 17 грн.
В С Т А Н О В И В:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 01.08.2006 року у зв’язку з відпусткою суддів
Муравйова О.В., Полянського А.Г., для розгляду касаційної скарги
у справі № 13/56-06 господарського суду Сумської області,
призначено колегію суддів у складі: головуючий – Фролова Г.М.,
судді: Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.
У січні 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго”
звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до
Державної судової адміністрації України в особі Територіального
управління Державної судової адміністрації в Сумській області
про стягнення з відповідача на користь позивача вартості
електричної енергії, несплаченої внаслідок надання пільг суддям
місцевих Кролевецького, Білопільського, Путивльського, Середино-
Будського, Лебединського, Недригайлівського, Ямпільського,
Тростянецького районних судів та Шосткинського міськрайонного
суду Сумської області в сумі 12 324, 17 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що керуючись
статтею 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003
рік” ( 380-15 ) (380-15)
, статтею 78 Закону України “Про Державний
бюджет України на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
, статтею 73 Закону
України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” ( 2285-15 ) (2285-15)
,
підпунктами 13, 14 пункту 4 Указу Президента України № 182/2003
від 03.03.2003 року ( 182/2003 ) (182/2003)
Відкрите акціонерне товариство
“Сумиобленерго” звернулося до територіального управління
Державної судової адміністрації України в Сумській області, як
до органу, що здійснює матеріальне і соціальне забезпечення
суддів Сумської області, з вимогою відшкодувати вартість
електричної енергії, несплаченої внаслідок надання пільг суддям
місцевих Кролевецького, Білопільського, Путивльського, Середино-
Будського, Лебединського, Недригайлівського, Ямпільського,
Тростянецького районних судів та Шосткинського міськрайонного
суду в сумі 12 324, 17 грн. на протязі семи днів з дати
отримання вимоги. Оскільки відповідач не сплачує вартість
електричної енергії в добровільному порядку, відповідач просить
стягнути її за рішенням суду.
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.03.2006
року (суддя: Лиховид Б.І.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006
року (судді: Карбань І.С. –головуючий, Бабакова Л.М., Шутенко
І.А.) по справі № 13/56-06 господарського суду Сумської області
позов задоволено. Стягнуто з Територіального управління
Державної судової адміністрації в Сумській області на користь
відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” 12 324, 17
грн. боргу, 123, 24 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на Указ
Президента України № 182/2003 від 03.03.2003 року, Закон України
“Про статус суддів”, Закон України “Про Державний бюджет України
на 2003 рік” ( 380-15 ) (380-15)
, Закон України “Про Державний бюджет
України на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
, Закон України “Про Державний
бюджет України на 2005 рік” ( 2285-15 ) (2285-15)
, зокрема зазначають про
те, що враховуючи положення нормативних актів позовні вимоги є
законними, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають
задоволенню.
Не погоджуючиcь з постановою суду, Територіальне управління
Державної судової адміністрації в Сумській області звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
17.05.2006 року по справі № 13/56-05 господарського суду
Сумської області, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні
позовних вимог повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема, статей 95, 130 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
Закону України “Про судоустрій в Україні”, Закону України “Про
статус суддів” ( 2862-12 ) (2862-12)
, Закону України “Про Державний бюджет
України на 2003 рік” ( 380-15 ) (380-15)
, Закону України “Про Державний
бюджет України на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
, Закону України “Про
Державний бюджет України на 2005 рік” ( 2285-15 ) (2285-15)
, Указу
Президента України № 182/2003 від 03.03.2003 року ( 182/2003 ) (182/2003)
,
статей 216, 218, 224 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
статті 610 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Зокрема,
заявник зазначає, що законами України про Державний бюджет
України на 2004-2006 роки не передбачено відповідних бюджетних
призначень Державній судовій адміністрації України (як головному
розпоряднику бюджетних коштів), ці видатки не передбачені
затвердженими Державною судовою адміністрацією України
кошторисами на 2004-2006 роки і, відповідно, відповідач не може
компенсувати комунальним підприємствам кошти за надані ними
пільги суддям.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить
касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову
у справі залишити без змін, посилаючись на обґрунтованість їх
прийняття.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не
розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді
першої інстанції.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанції, за період з.01.2003 року по жовтень 2005 року
Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго” постачало суддям
Кролевецького, Путивльського, Середино-Будського, Лебединського,
Недригайлівського, Ямпільського, Тростянецького районних судів
та Шосткинського міськрайсуду електроенергію.
Відповідно до статті 44 Закону України “Про статус суддів”
( 2862-12 ) (2862-12)
та в порядку, встановленому Правилами користування
електричною енергією, позивач надав суддям Конотопського
міськрайсуду Сумської області рахунки на оплату електричної
енергії з врахуванням пільгової знижки у розмірі 50 %, у зв’язку
з чим вартість електричної енергії, яка внаслідок надання пільг
суддям не була оплачена відповідачем, становить 12324,17 грн.
Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача
12324,17 грн. господарські суди виходили з ціни позову,
зазначеної позивачем у позовній заяві.
Відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ціна позову визначається у позовах про
стягнення грошей –стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за
виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у
безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову зазначається позивачем. У випадках неправильного
зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати
"перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум. Однак
з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо прийняття
судового рішення за результатами обговорення усіх обставин
справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і
правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в
разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача
здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або
зробити це самостійно.
Проте, в матеріалах справи взагалі відсутній обгрунтований
розрахунок ціни позову, відсутні будь-які докази, які б
підтверджували розмір витрат, понесених позивачем на постачання
електричної енергії суддям та розмір витрат, які були оплачені
суддями з врахуванням 50-ти відсоткової пільги. Відповідні
договори та квитанції (рахунки) також відсутні.
Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що якщо надані сторонами докази
є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки
доказів, а також враховуючи, що господарським судом порушено
вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного
і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи
в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що
рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа підлягає
передачі на новий розгляд до господарського суду Сумської
області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене,
з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від
встановленого та у відповідності до діючого законодавства,
вирішити спір.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової
адміністрації в Сумській області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2006 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
17.05.2006 року у справі № 13/56-06 господарського суду Сумської
області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської
області.
Головуючий Г. Фролова
Судді : Н. Волковицька
Г. Мачульський