ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2006 Справа N 8/408
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Шелтер”
засіданні в м. Києві
касаційну скаргу
на р і ш е н н я господарського суду Донецької області від
23.05.2006 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Шелтер”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Фірми Промбудремонт”
Про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ :
У серпні 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення
заборгованості в сумі 63350,80 грн., інфляційних сум 9337,91
грн. і 3% річних у сумі 4064,54 грн. у зв'язку з порушенням
зобов'язання за договором підряду від 01.03.2002 року з оплати
за виконані ремонтно-будівельні роботи протягом.03.–квітня 2002
року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.06.2005
року позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на
користь позивача заборгованість в сумі 29020,80 грн., 3% річних
у сумі 1845,66 грн. та інфляційні суми 4399,27 грн., а в решті
позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
07.09.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006
року зазначені судові рішення в частині відмови в позові та
розподілу судових витрат скасовані з передачею справи в цій
частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому
складі, а в решті вказані судові рішення залишені без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.05.2006
року позов задоволено в частині стягнення заборгованості в сумі
29020,80 грн., 3% річних в сумі 1845,66 грн. та інфляційних сум
4399,27 грн., а в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняте
ним рішення в частині відмови в позові скасувати та позов
задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржене
судове рішення відповідає вимогам закону, і просить залишити
його без змін.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 02.08.2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали
справи і прийняте в ній судове рішення, касаційна інстанція
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір від 01.03.2002 року, за умовами якого позивач
зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи щодо нерухомого
майна ВАТ “Макіївський скляний завод”, а відповідач зобов'язався
прийняти ці роботи та оплатити за них.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006
року рішення господарського суду Донецької області від
30.06.2005 року і постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 07.09.2005 року про стягнення з
відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 29020,80
грн., 3% річних у сумі 1845,66 грн. та інфляційних сум 4399,27
грн. залишено без змін, а в частині позову про стягнення
заборгованості з оплати за підрядні роботи за квітень 2002 року
в сумі 35330 грн. зазначені судові рішення скасовано з передачею
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Проте, суд не звернув уваги на те, що постановою касаційної
інстанції справа була передана на новий розгляд лише в частині
позову про стягнення заборгованості за квітень 2002 року в сумі
35330 грн., а в решті попередні судові рішення були залишені без
змін, і повторно розглянув позов у тій частині щодо якої є
рішення, яке набрало законної сили.
Разом з тим, розглядаючи позов у частині стягнення
заборгованості за квітень 2002 року, в порушення вимог ст. 111-
12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд не виконав вказівок касаційної інстанції.
Зокрема, зробивши висновок про відмову в позові в частині вимог
про стягнення заборгованості з оплати за виконані роботи у
квітні 2002 року лише з підстав недоведеності позивачем обставин
підписання відповідачем актів приймання виконаних робіт, у
порушення вимог ст.ст. 38, 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд не з'ясував фактичних обставин
щодо виконання чи невиконання позивачем підрядних робіт у
спірний період.
Разом з цим, відхиляючи клопотання позивача про призначення
судової почеркознавчої експертизи щодо підпису заступника
директора відповідача Лискова Л.М. на спірних актах і
обґрунтувавши прийняте рішення висновком судової почеркознавчої
експертизи № 1489/02 від 24.05.2005 року, суд не звернув уваги
на вірогідність і неясність та неповноту цього висновку. При
цьому судом не було враховано вимоги ч. 3 ст. 42 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої у
випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового
експерта господарський суд може призначити додаткову судову
експертизу.
До того ж, судом не було з'ясовано обставин щодо наявності у
позивача спірних актів приймання виконаних робіт з печаткою
відповідача та не наведено цим обставинам правової оцінки.
У той же час, судом не було досліджено і не наведено оцінки акту
результатів перевірки позивача Білоцерківською об’єднаною
державною податковою інспекцією від 29.04.2005 року за період з
01.01.2002 року по 31.12.2004 року, який містить дані про
заборгованість відповідача за виконані роботи в сумі 63351 грн.
За таких обставин, оскаржене судове рішення не можна визнати
законним й обґрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене
і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Шелтер” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 23. 05.2006
року скасувати, і справу № 8/408 в частині відмови в позові та
судових витрат передати на новий розгляд до суду першої
інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук