ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.08.2006                                     Справа N 40/146-06
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                     В. Божок–головуючого
                     Н. Волковицької
                     Г. Фролової
за участю представників:
Позивача             не з’явився, про час і місце слухання справи
                     повідомлений належним чином
Відповідачів         не з’явився, про час і місце слухання справи
                     повідомлений належним чином
розглянувши у        Харківської міської ради
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на рішення           від 21.04.2006року господарського суду
                     Харківської області
у справі             № 40/146-06 господарського суду Харківської
                     області
за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю
                     фірми “Великих і К”
до                   Комунального підприємства “Харківське бюро
                     технічної інвентаризації”
 
про   визнання права власності
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариство  з  обмеженою відповідальністю фірма  “Великих  і  К”
звернулось до господарського суду Харківської області з позовом,
в  якому просило визнати за ним право власності на літ "Е'-1"  -
торгівельний  павільйон (кафе), загальною площею 29,2  кв.м.  по
вул.  Університетській,  16 м. Харків та зобов’язати  Комунальне
підприємство    “Харківське   бюро   технічної   інвентаризації”
здійснити державну реєстрацію права власності на цю будівлю.
 
Рішенням  від  21.05.2006року  господарського  суду  Харківської
області позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
 
Мотивуючи  рішення суд виходив з того, що Товариство з обмеженою
відповідальністю фірма "Великих і К" є належним і  добросовісним
користувачем торгівельного павільйону з літнім майданчиком  кафе
та  земельною ділянкою на якій він розташований, а саме несе усі
витрати  на  його  утримання, здійснює  обов’язкові  платежі  до
бюджету, благоустрій прилеглої території і фактично набуло право
власності на це нежитлове приміщення.
 
Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
юридична  особа набуває право власності на майно передане  їй  у
власність,  та на майно набуте нею у власність на підставах,  не
заборонених  законом, суд дійшов висновку, що  заявлені  позовні
вимоги підлягають задоволенню.
 
Харківська  міська  рада  подала до Вищого  господарського  суду
України   касаційну   скаргу  на  рішення  господарського   суду
Харківської   області  в  порядку  статті   107   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  в  якій  просить
рішення у справі скасувати і передати справу на новий розгляд до
суду  першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами  про
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
 
Заявник  обґрунтовуючи касаційну скаргу посилається  на  те,  що
рішення  суду  про  визнання  права  власності  та  зобов'язання
здійснення державної реєстрації саме права власності  на  об'єкт
нерухомого майна, порушує права та охоронювані законом  інтереси
Харківської   міської  ради  щодо  володіння,  користування   та
розпорядження  земельною ділянкою по вул.  Університетській,  16
загальною  площею 0,0186 га, яка знаходиться в користуванні  ТОВ
фірми   „Великих   і  К"  згідно  договору  оренди   землі   від
27.03.2003р. (реєстр.№ 6325/03 від 11.04.2003р.)
 
Таким  чином,  суд  розглянув справу та  прийняв  рішення,  яким
порушив   права  та  охоронювані  законом  інтереси  Харківської
міської  ради,  не  залучивши  її  до  участі  у  справі.  Тобто
господарський  суд прийняв рішення або постанову, що  стосується
прав  і  обов'язків  особи, яка не була  залучена  до  участі  в
справі.
 
Заслухавши   доповідь  судді  –доповідача,  перевіривши   наявні
матеріали  справи  на  предмет  правильності  юридичної   оцінки
обставин  справи  та повноти їх встановлення в рішенні  у  даній
справі,  колегія  суддів  вважає, що касаційна  скарга  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Згідно  статті 107 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційну скаргу мають право подати особи, яких  не
було  залучено до участі у справі, якщо суд прийняв  рішення  чи
постанову, що стосується їх прав і обов’язків.
 
Заявник  в  касаційній скарзі зазначає, що порушені  його  права
розпорядження, передачі, надання, вилучення та викупу  земельних
ділянок  на  території міста відповідно до статті 12  Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        .
 
До   розмежування  земель  державної  і  комунальної   власності
повноваження  щодо  розпорядження  землями  в  межах   населених
пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють
відповідні  міські  ради  (п.  12 Перехідних положень ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
        ).
 
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів
справи  однією з вимог є визнання права власності  на  нежитлове
приміщення   -  тимчасовий  торгівельний  павільйон   з   літним
майданчиком   кафе,  загальною  площею  29,2   кв.м.   по   вул.
Університетській,   16  у  Дзержинському  районі   м.   Харкова,
побудований  Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  фірмою
"Великих  і  К"  на  земельній ділянці, площею  0,0186  га,  яку
позивач  використовує  на  умові  оренди  згідно  договору   від
27.11.2003 року, укладеного міським головою на підставі  рішення
VIII   сесій   Харківської  міської  ради  XXIV  скликання   від
27.11.2002 року.
 
Пунктом  1.2  Договору оренди земельної ділянки  від  27.11.2003
року   передбачено,  що  земельна  ділянка  надається  в  оренду
позивачу   строком   до  01.10.2007року  для   експлуатації   та
обслуговування  тимчасового торгівельного  павільйону  з  літнім
майданчиком кафе.
 
Право   користування  чужою  земельною  ділянкою  для   забудови
регламентовано, зокрема, главою  34  Цивільного  кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
        , згідно з частиною 1 статті 145 якого землекористувач
має   право   користуватися   земельною   ділянкою   в   обсязі,
встановленому договором.
 
За  таких  обставин, касаційна інстанція доходить  висновку,  що
даний спір безпосередньо стосується землекористування, в зв’язку
з   чим,   справа  мала  розглядатись  за  обов’язкової   участі
Харківської  міської  ради,  як власника  орендованої  позивачем
земельної ділянки.
 
Відповідно  до  пункту 3 частини 2 статті 111-10  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          порушення  норм
процесуального  права  є  в  будь-якому  випадку  підставою  для
скасування   рішення   місцевого  або   постанови   апеляційного
господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення  або
постанову,  що стосується прав і обов’язків осіб,  які  не  були
залучені до участі в справі.
 
Крім  того,  касаційна інстанція зазначає, що  згідно  пункту  2
статті  182  Цивільного  кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
          державна
реєстрація  прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості  є
публічною,  здійснюється відповідним органом, який  зобов'язаний
надавати  інформацію  про реєстрацію та  зареєстровані  права  в
порядку, встановленому законом.
 
На  підставі  викладеного, керуючись статтями 111-7,  пунктом  3
статті  111-9,  статтями 111-10, 111-11,  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення  від 21.04.2006р господарського суду Харківської області
у  справі№  40/146-06  господарського суду  Харківської  області
скасувати.
 
Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Харківської області.
 
Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
 
Головуючий    В. Божок
 
Судді:        Н.Волковицька
 
              Г. Фролова