ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2006 Справа N 18/236
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. –головуючого, Козир Т.П. , Кота О.В., розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго” на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р. у
справі № 18/236 за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Прикарпаттяобленерго” до Комунального підприємства
“Коломияводоканал”
про стягнення 16767,15 грн.,
за участю представників:
позивача –не зявилися;
відповідача –Святненко С.В., дов. № 8 від 05.01.2006 р.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ)
“Прикарпаттяобленерго” звернулося до господарського суду Івано-
Франківської області з позовом про стягнення з Комунального
підприємства (далі - КП) “Коломияводоканал” 16767,15 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
12.01.2006 р. позовні вимоги задоволено та стягнуто з
відповідача 16767,15 грн. заборгованості та 285,67 грн. судових
витрат.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10.04.2006 р. рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 12.01.2006 р. скасовано, прийнято рішення яким
відмовлено в позові, стягнуто з ВАТ “Прикарпаттяобленерго” на
користь КП “Коломияводоканал” 83,85 грн. державного мита по
апеляційній скарзі.
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Прикарпаттяобленерго” просить
скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 10.04.2006 р.
Скарга мотивована тим, що постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 10.04.2006 р. прийнята з порушенням норм
матеріального і процесуального права, зокрема: ст. 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу КП “Коломияводоканал” заперечує
проти скарги, просить постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.04.2006 р. у справі № 18/236 залишити
без змін, а скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
повноту встановлення господарськими судами обставини справи та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів прийшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, в листопаді 2005 року
ВАТ “Прикарпаттяобленерго” заявлено позов про стягнення з
КП “Коломияводоканал” 11915,25 грн. пені за прострочку оплати
131352,15 грн. в період з 12.05.2005 р. по 28.10.2005 р.,
2919,40 грн. індексу інфляції та 1932,50 грн. річних.
На підтвердження заборгованості відповідача по розрахункам за
спожиту в період з.10.2002 р. по листопад 2003 р. електроенергію
позивач посилається на рішення господарського суду Івано-
Франківської області від 23.03.2004 р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 01.06.2004 р. у справі №
3/12.
Вказаними судовими актами стягнуто з КП “Коломияводоканал” на
користь ВАТ “Прикарпаттяобленерго” 371352,15 грн. заборгованості
за спожиту електроенергію, 4287,87 грн. заборгованості за
реактивну електроенергію та 12272,98 грн. пені. Постановою
зменшено розмір пені до суми 6136,49 грн., а в решті залишено
без змін.
Позивачем вказано, що на момент заявлення позову присуджена сума
боргу сплачена частково і становить 131352,15 грн.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не
доведено, що присуджену заборгованість по наказу пред’явлено до
примусового стягнення та не вказані причини за яких протягом
встановлено Законом України “Про виконавче провадження” строку
не стягнені грошові кошти.
При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст. 115 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення господарського суду, що набрали
законної сили є обов’язковими на всій території України і
виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
виконання рішення
господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу,
який є виконавчим документом.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які посилається в обґрунтування і
заперечення вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного
висновку про те, що при наявності рішення господарського суду
про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, позивач
документально не обґрунтував підставність вимог щодо пені,
річних та індексу інфляції, пов’язаних з невиконанням
зобов’язань по договору № 1048 від 24.10.2002 р. за вказаний
період, відтак відсутні правові підстави для їх задоволення.
Також законним і обґрунтованим є висновок суду апеляційної
інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні відмітки про
надсилання відповідачу ухвал господарського суду Івано-
Франківської області від 18.11.2005 р. та 13.12.2005 р., що є
порушенням вимог ч. 2 п. 2 ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
підставою для скасування рішення.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що ст.
84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено зміст рішення
господарського суду, якою передбачено виділення в резолютивній
частині сум пені, індексу інфляції, річних та інше.
Проте, в резолютивній частині господарський суд вказав суму
16767,15 грн. як заборгованість, хоча фактично дана сума
складається з пені, індексу інфляції, річних, тим самим судом не
дотримано вимог постанови Верховного суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.1976 р. № 11.
З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується
судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони
відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи.
Твердження скаржника про порушення апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права не відповідають матеріалам
справи, зводяться до тлумачення норм на свою користь та не
спростовують викладених в судових рішеннях мотивованих висновків
про відмову у задоволені позовних вимог.
За таких обставин касаційна скарга Відкритого акціонерного
товариства “Прикарпаттяобленерго” підлягає залишенню без
задоволення, а постанова у справі № 18/236 –без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.04.2006 р. у справі № 18/236 залишити без змін, а касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго”
–без задоволення.
Головуючий суддя О. Шульга
Суддя Т. Козир
Суддя О. Кот