ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2006 Справа N 15/150-06-4216
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна –головуючого,
Є. Чернова
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну КП “Міжнародний аеропорт Одеса“
скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 13.06.2006
у справі № 15/150-06-4216 господарського суду Одеської
області
за позовом Компанії “Ві Ай Пі Одеса“ТОВ
До КП “Міжнародний аеропорт Одеса“
Про Визнання договору дійсним
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2006
(суддя В.Петров) вжито заходів забезпечення позову шляхом
заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, спрямовані на
припинення господарської діяльності Компанії “Ві Ай Пі Одеса“ТОВ
з обслуговування пасажирів на території аеропорту.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.06.2006 (судді М.Мирошниченко, В.Беляновського, В.Шевченко)
ухвала господарського суду першої інстанції про вжиття заходів
забезпечення позову залишена без змін.
Апеляційна постанова вмотивована тими обставинами, що такий
спосіб забезпечення позову передбачений ст. 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а незастосування в даному випадку заходів
забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду, оскільки надання послуг з
обслуговування пасажирів є складною технологічною процедурою,
узгодженою з багатьма державними органами. Припинення
обслуговування може потягти скасування дозволів державної митної
служби, прикордонної служби, зміни технології обслуговування.
Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції та
апеляційною постановою не погодився, вважає їх незаконними та
необґрунтованими і просить в касаційній скарзі зазначені судові
рішення скасувати, в задоволенні заяви про вжиття заходів
забезпечення позову відмовити.
Сторони не скористалися передбаченим ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
правом на участь в судовому засіданні через
повноважних представників, що однак не перешкоджає розгляду
касаційної скарги.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Предметом спору у справі є визнання договору на обслуговування
пасажирів дійсним.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач
мотивував тими обставинами, що невжиття цих заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення,
оскільки припинення господарської діяльності позивача, що
здійснюється на умовах спірного договору, призведе до негативних
наслідків. Зокрема, органи державної митної служби, прикордонної
служби вправі відкликати дозвільні документи з огляду на
нездійснення позивачем господарської діяльності по
обслуговуванню пасажирів, тоді як поновлення припиненої
процедури надання послуг є матеріально затратним заходом.
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів
до забезпечення позову.
Приписами ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що позов
забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні
дії.
Таким чином вжиті заходи забезпечення позову відповідають
передбаченим ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
способам.
Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо
обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів
утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. При
цьому вжиття таких заходів є правом суду.
В оскаржуваних судових рішеннях зазначені підстави та мотиви,
якими керувався суд при обрані засобу забезпечення позову та
необхідності його застосування з посиланням на норми
законодавства, які регламентують порядок застосування таких
заходів.
Посилання скаржника на ту обставину, що вжиття заходів
забезпечення позову сприяє зловживанням та протиправним діям
позивача та перешкоджає самостійній господарській діяльності
відповідача до уваги не приймається, оскільки відповідних
доводів відповідач в порядку передбаченому ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не довів, викладені обставини не підтвердив.
Касаційна інстанція зазначає, що за приписами ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
З огляду на зазначене, посилання скаржника на обставини, які
підтверджують наявність чи відсутність тих чи інших юридичних
фактів, зокрема, наявність чи відсутність договірних відносин,
не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені факти ще не
були предметом дослідження, а господарські суди попередніх
інстанцій не зазначили своїх висновків з приводу цих обставин,
що може бути встановлено після розгляду спору по суті.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.06.2006 та ухвалу господарського суду Одеської області від
05.05.2006 залишити без змін, а касаційну скаргу –без
задоволення.
Головуючий суддя: В. Овечкін
судді: Є.Чернов
В. Цвігун