ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.08.2006                                        Справа N 13/227
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії:  головуючого,
судді  Кузьменка  М.В., суддів Васищака  І.М.,  Палій  В.М.,  за
участю представників сторін В. Капустняка (керівник), В. Іпатова
(дов.  від 10.05.06), О. Осіпова (дов. від 13.12.05) і прокурора
відділу  Генеральної прокуратури України О. Івченко, розглянувши
у  відкритому  судовому засіданні касаційну скаргу  Херсонського
державного  заводу суднового обладнання та суднової арматури  на
ухвалу  від  14.02.2006  року  господарського  суду  Херсонської
області   та   постанову   від  11.05.2006   року   Запорізького
апеляційного  господарського суду у справі № 13/227  за  позовом
Акціонерного   комерційного   промислово-інвестиційного    банку
“Промінвестбанк” в особі Херсонського Центрального відділення до
Херсонського державного заводу суднового обладнання та  суднової
арматури,   третя   особа-державне   підприємство   “Херсонський
суднобудівний завод”,
 
про   стягнення грошових сум,
 
                   В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від  11.08.2003 року господарського  суду  Херсонської
області,  залишеним  без  змін постановою  від  14.11.2003  року
Запорізького апеляційного господарського суду, позов  задоволено
і 1.12.2003 року видано наказ.
 
В   лютому  2004  року  Херсонський  державний  завод  суднового
обладнання та суднової арматури звернувся до господарського суду
зі  скаргою  на  неправомірні дії відділу  державної  виконавчої
служби Комсомольського районного управління юстиції м. Херсона в
частині стягнення виконавчого збору.
 
Боржник  вказував  на  порушення  органом  Державної  виконавчої
служби  порядку розсилання процесуальних актів і, як  результат,
неможливість своєчасного їх виконання.
 
В  свою  чергу, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний
банк   “Промінвестбанк”  у  жовтні  2005   року   звернувся   до
господарського суду зі скаргою на бездіяльність цього ж  відділу
державної  виконавчої служби при виконанні наказу господарського
суду щодо не накладення арешту на грошові кошти боржника в межах
здійснюваного виконавчого провадження.
 
Ухвалою  від  14.02.2006  року господарського  суду  Херсонської
області  (суддя  М. Закурін), залишеною без змін постановою  від
11.05.2006 року Запорізького апеляційного господарського суду, в
задоволенні  скарги  Херсонського  державного  заводу  суднового
обладнання   та   суднової   арматури   відмовлено,   а   скарга
акціонерного   комерційного   промислово-інвестиційного    банку
“Промінвестбанк”  задоволена: визнана  незаконною  бездіяльність
державної  виконавчої служби Комсомольського району Херсонського
міського управління юстиції щодо не накладення арешту на грошові
кошти  Херсонського  державного заводу суднового  обладнання  та
суднової  арматури в межах здійснюваного виконавчого провадження
по  стягненню 2 027 916, 28 грн. основного боргу і 429  164,  26
грн.   процентів  за  рахунок  майна  та  зобов’язано   державну
виконавчу службу здійснити зазначену виконавчу дію.
 
Херсонський  державний  завод суднового обладнання  та  суднової
арматури  просить  ухвалу  та  постанову  скасувати  з   підстав
порушення  господарськими судами статті 24 Закону  України  “Про
виконавче  провадження”  ( 606-14 ) (606-14)
        , статті  115  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  ухвалити  нове
рішення, яким скаргу цієї особи задовольнити.
 
Стягувач просить ухвалу і постанову, що оскаржуються, залишити в
силі.
 
Прокурор скаргу боржника підтримує з тих же підстав.
 
Колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає.
 
Господарськими судами встановлено, що постановою  від  5.12.2003
року  державний  виконавець  відкрив  виконавче  провадження   з
виконання наказу господарського суду і встановив боржнику  строк
-  до  12.12.2003  року  -  для  добровільного  його  виконання,
попередивши,  що у разі не сплати грошових коштів  в  цей  строк
виконання  буде  здійснене в примусовому порядку  зі  стягненням
виконавчого збору у розмірі 245 889, 86 грн.
 
Господарськими  судами  встановлено, що дану  постанову  боржник
отримав  9.12.2003  року, проте у добровільному  порядку  судове
рішення  не  виконав, у зв’язку з чим 18.12.2003 року  державним
виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
 
В   силу   вимог   статті  46  Закону  України  “Про   виконавче
провадження”  ( 606-14 ) (606-14)
        , в редакції, чинній на день  винесення
спірної   постанови,  у  разі  невиконання  рішення   у   строк,
встановлений  для  добровільного  його  виконання,  з   боржника
постановою  державного виконавця стягується  виконавчий  збір  у
розмірі  десяти  відсотків від належної до  стягнення  суми  або
вартості  майна  боржника, яке підлягає передачі стягувачеві  за
виконавчим документом.
 
Таким  чином,  господарські суди дійшли обґрунтованого  висновку
про відмову в задоволенні скарги боржника.
 
Водночас  господарські суди дійшли обґрунтованого  висновку  про
задоволення скарги стягувача.
 
З  матеріалів  справи вбачається, що 10.12.2003  року  державний
виконавець  склав акт опису і арешту майна боржника на  загальну
суму  2  192  086 грн., а 27.01.2004 року наклав арешт  на  його
рахунки. Проте постановою від 6.04.2004 року, в порушення  вимог
статей  36  і  59  Закону  України “Про  виконавче  провадження”
( 606-14 ) (606-14)
        , арешт рахунків був знятий.
 
За  таких  обставин,  бездіяльність виконавчої  служби  щодо  не
накладення   арешту   на  ко  шти  боржника  господарські   суди
правомірно   визнали   незаконною,  оскільки   вона   суперечить
положенням  статті 50 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
        .
 
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія  суддів вважає, що під час розгляду справи  фактичні  її
обставини  були  встановлені господарськими судами  на  підставі
всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих  доказів,
висновки  суду  відповідають цим обставинам і  їм  дана  належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального  і
процесуального права.
 
З  урахуванням  наведеного,  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                         П О С Т А Н О В И В:  
 
Ухвалу  від  14.02.2006  року  господарського  суду  Херсонської
області   та   постанову   від  11.05.2006   року   Запорізького
апеляційного господарського суду в справі № 13/227 залишити  без
змін,   а   касаційну  скаргу  Херсонського  державного   заводу
суднового обладнання та суднової арматури без задоволення.
 
Головуючий, суддя                     М.В. Кузьменко
 
Суддя                                 І. М. Васищак
 
Суддя                                 В. М. Палій