ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2006 Справа N 4/685-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого,
Панченко Н.П. ,
Савенко Г.В.
розглянувши ТОВ “Агрофірма “Горлиця”
матеріали
касаційної скарги
на рішення господарського суду Сумської області
від 20.02.2006 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 17.05.2006 року
у справі № 4/685-05
господарського Сумської області
суду
за позовом ВАТ “Сумбуд”
до ТОВ “Агрофірма “Горлиця”
Про стягнення 143 988 грн. 03 коп.
за участю представників
від позивача - Гринько В.В., Жаренко В.Ф.
від відповідача - не з’явився
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 року ВАТ “Сумбуд” звернулося до господарського
суду Сумської області із позовом до ТОВ “Агрофірма “Горлиця” про
стягнення з відповідача 143 988 грн. 03 коп. заборгованості, що
виникла внаслідок фінансування та поставки матеріально-технічних
ресурсів позивачем на адресу відповідача.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2006
року по справі № 4/685-05 (суддя Лугова Н.П.) позовні вимоги
задоволено, з відповідача стягнуто 143 988 грн. 03 коп.
заборгованості, 1 439 грн. 88 коп. витрат по сплаті держмита,
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу з посиланням на правомірність та обґрунтованість
позовних вимог відповідно до ст.ст. 165, 264 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від
17.05.2006 року (колегія суддів: головуючий - Могилєвкін Ю.О.,
судді - Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення господарського суду
Сумської області від 20.02.2006 року у справі № 4/685-05 залишив
без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення,
погодившись з висновками господарського суду Сумської області.
У касаційній скарзі відповідач просить рішення господарського
суду Сумської області від 20.02.2006 року та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006
року у справі № 4/685-05 скасувати та прийняти нове рішення,
яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вищим господарським судом України ухвалою від 07.07.2006 року у
справі № 4/685-05 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського
суду України Демченка С.Ф. від 31.07.2006 року у справі № 4/685-
05 призначено наступну колегію суддів: Самусенко С.С.
–головуючий (доповідач), Панченко Н.П. , Савенко Г.В.
Відповідач процесуальним правом участі його повноважного
представника в судовому засіданні касаційної інстанції не
скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача,
обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні
обставини у справі № 4/685-05.
На протязі 1999-2000 років позивач за усним договором
профінансував та передав відповідачу матеріально-технічні
ресурси на загальну суму 179 385 грн. 75 коп. на умовах
зустрічного розрахунку сільгосппродукцією і грошовими коштами.
Відповідно до чинної на момент здійснення поставки ст. 165 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
у випадку, якщо строк виконання зобов’язання не
встановлений або визначений моментом витребування, кредитор
вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в
будь-який час, але в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги
кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із
закону, договору або із змісту зобов’язання.
Відповідачем борг на останню дату звірки розрахунків був
частково погашений в сумі 17 306 грн. 79 коп.
Визнаючи заборгованість, відповідач 18.01.2002 року надав, а
позивач прийняв узгоджений графік погашення боргу в сумі 160 400
грн., який відповідач зобов’язувався погасити на протязі 2002 -
2004 років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що всупереч зазначеному
графіку, відповідач повністю не погасив заборгованість у
визначений термін, яка складає 143 988 грн. 03 коп.
Відповідно до статті 264 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
перебіг
позовної давності переривається вчиненням особою дії, що
свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Судами встановлено, що відповідач, визнаючи свій борг у
вищезазначеній сумі, здійснював на підставі вказаного графіка
його сплату продовольчими товарами і грошовими коштами, що
підтверджується первинними документами, останніми з яких є
накладні за червень 2005 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надав
доказів, підтверджуючих відсутність боргу, який, крім
бухгалтерських документів позивача та відповідача (балансовий
рахунок № 76-2001-2005р.), підтверджується графіком погашення
заборгованості № 8 від 18.01.2002.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами
попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія суддів
Вищого господарського суду України не погоджується з доводами
касаційної скарги, вважає вірними висновки місцевого та
апеляційного господарських судів, що вимоги позивача про
стягнення залишку заборгованості в сумі 143 988 грн. 03 коп. є
обґрунтованими і підлягають задоволенню.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України вважає
рішення господарського суду першої інстанції та постанову
господарського суду апеляційної інстанції такими, що
відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому
підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ТОВ “Агрофірма “Горлиця” на рішення
господарського суду Сумської області від 20.02.2006 та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 у
справі № 4/685-05 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2006
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
17.05.2006 у справі № 4/685-05 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Панченко
Г. Савенко