ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2006 Справа N 14/4554
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.В., –головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши Відкритого акціонерного товариства
касаційну скаргу “Райагрохім”
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 01.03.2006р.
у справі № 14/4554 господарського суду
Черкаської області
за заявою 1.Відкритого акціонерного товариства
“Райагрохім”, м. Шпола Черкаської області
2.Надточаївська сільська рада, с.
Надточаївка, Полянського району, Черкаської
області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Надточаївка”
Про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ВАТ “ Райагрохім” - Левченко Н.П.
від боржника –ліквідатор Юдицький О.В.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.01.2006 у
справі № 14/4554 (суддя: Хабазня Ю.А.) у задоволенні заяви Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Черкаській області та у
визнанні його кредиторських вимог відмовлено.
У Х В А Л А мотивована тим, що Фонд не може бути стягувачем
коштів за грошовими зобов'язаннями боржника перед працівниками,
що виникли внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, а
капіталізація страхових внесків чинним законодавством не
передбачена.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.03.2006 у справі № 14/4554 (судді: Яковлєв М.Л.,
Рудченко С.Г., Федоров М.О.) апеляційну скаргу Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в Черкаській області задоволено частково,
ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.01.2006 у
справі № 14/4554 скасовано, а справу направлено на розгляд до
господарського суду Черкаської області.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної
інстанції, ВАТ “Райагрохім” звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.03.2006, а ухвалу господарського суду Черкаської
області від 10.01.2006 у справі № 14/4554 залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Панової І.Ю., перевіривши на підставі
встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої
та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права, Закону України “ Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, Колегія
суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи
таке:
- як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою
господарського суду Черкаської області від 06.10.2005 порушено
провадження у справі за заявами відкритого акціонерного
товариства „Райагрохім" та Надточаївської сільської ради про
банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю „Надточаївка"
Постановою місцевого господарського суду від 25.10.2005 року у
справі № 14/4554, боржника визнано банкрутом та відкрито
ліквідаційну процедуру, скасовано арешт, накладений на майно
боржника від 06.10.2005 року, припинено повноваження органів
управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження
його майном, а також повноваження власника (власників) майна
банкрута, призначено Юдицького О.В. ліквідатором боржника та
зобов'язано його вжити заходів до виявлення документації, майна
і кредиторів та задоволення вимог останніх, здійснити процедуру
ліквідації банкрута, скласти і подати до суду ліквідаційний
баланс, а також звіт про свою діяльність в процесі ліквідації.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Черкаській області 05.12.2005, після визнання боржника
банкрутом, звернулось до суду місцевого господарського суду із
заявою про визнання грошових вимог на суму 82 789,29 грн., яка
підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілими на
підприємстві банкрута
Згідно розділу XI Закону України „Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
, підприємства, установи, організації
передають до Фонду документи, що підтверджують право працівників
на страхові виплати, інші соціальні послуги від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, для
здійснення цих виплат.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, Фондом зроблена
капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам,
потерпілим на підприємстві протягом їх життя, на підставі
переданих підприємством банкрута 11 особових справ потерпілих на
виробництві, які на підставі Закону № 1105 ( 1105-14 ) (1105-14)
продовжують отримувати страхові внески.
Капіталізація платежів, здійснюється відповідно до Порядку
капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із
зобов'язання підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок
заподіяння шкоди їх заподіяну життю і здоров'ю,який затверджено
Постановою Кабінету Міністрів від 06.05.2000 року № 765
( 765-2000-п ) (765-2000-п)
. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної
особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та
необхідності виплати майбутніх платежів.
Відповідно ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності ( 1105-14 ) (1105-14)
, Фонд провадить збір та акумулювання
страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої,
систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється, зокрема,
від капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації
страхувальника.
Страхувальником є підприємство-банкрут, який повинен
капіталізувати платежі для свої робітників, а виплати громадянам
повинен здійснювати у майбутньому Фонд.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що
місцевий господарський суд помилково зазначив, що капіталізація
платежів не передбачена чинним законодавством, а Фонд не може
бути кредитором у справі про банкрутство.
Однак, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та направляючи
справу на розгляд місцевому господарському суду, припустився
порушень процесуального права виходячи з такого:
постанова суду апеляційної інстанції від 01.03.20006 року
мотивована тим, що прохання скаржника визнати його кредитором
банкрута із задоволенням його кредиторських вимог у сумі
82789,29 коп. і включення їх до другої черги задоволення вимог
кредиторів відноситься до компетенції суду першої інстанції, а
так як розміри заявлених вимог не були предметом розгляду
місцевого господарського суду, апеляційна інстанція позбавлена
можливості їх визнавати.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не згодна з
висновками суду апеляційної інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фонд 05.12.2005 року
звернувся до господарського суду Черкаської області з заявою про
визнання грошових вимог на суму 82789 грн. 29 коп. та внесення
їх до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.
Суд першої інстанції, розглянувши вимоги кредитора по суті,
дійшов процесуального висновку про відмову кредитору у
задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог на суму
82789,29 грн.
- згідно статті 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в апеляційній
інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ
у першій інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених у
цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в
апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої
інстанції.
Отже, під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд,
відповідно до частини першої статті 101 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
,
повторно розглядає справу та згідно із статтею 103 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
має право скасувати рішення повністю або частково і
прийняти нове рішення.
Виходячи з викладеного, враховуючи повноваження суду апеляційної
інстанції, які надані ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
апеляційної інстанції, в даному випадку, повинен надати оцінку
грошовим вимогам кредитора, розглянути його заяву по суті, в
зв’язку з покладенням на нього обов’язку повторно розглянути
справу та прийняти нове рішення, щодо грошових вимог кредитора.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Райагрохім”
задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.03.2006 у справі № 14/4554 скасувати.
Справу направити на новий апеляційний розгляд до Київського
міжобласного апеляційного господарського суду.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко