ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2006 Справа N 6/309
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.08.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Михайлюка М.В.,
Стратієнко Л.В., за участю представників: позивача - відповідача -
Меркур'єва В.С., Мартинова Ю.А.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства
"ЮрТранс-Сервіс" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17 січня 2006 року у справі за позовом
ТзОВ "Сван-1" до Приватної фірми "Прип'ять МК"
про стягнення 4 223,56 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 8 вересня 2005 року
(суддя Ковтун С.А.) позов задоволений частково. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 3 529 грн. боргу, судові витрати.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17 січня 2006 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з постановою суду, приватне підприємство
"ЮрТранс-Сервіс" просить її скасувати, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судом, відповідач зобов'язався
надавати позивачеві послуги з перевезення, а позивач - оплатити ці
послуги, в підтвердження чого сторони по факсу підписали заявку.
Вартість фрахту автомобіля за вказаною заявкою становила 7058 грн.
Додатковою умовою здійснення перевезення передбачалось внесення
попередньої оплати в розмірі 50 процентів вартості фрахту
автомобіля на рахунок відповідача.
На виконання зобов'язань, відповідач виставив позивачеві
рахунок N ТР-89 від 03.09.2001 року на суму 3529 грн., яка була
перерахована позивачем платіжним дорученням N 650 від
06.09.2001 року.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з
чим позивач звернувся з вимогою про повернення авансового платежу
в сумі 3529 грн., яка відповідачем була залишена без задоволення.
Тому, рішенням, залишеним без змін постановою суду
апеляційної інстанції, місцевий суд правильно стягнув з
відповідача основний борг в розмірі 3529 грн.
Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд дійшов
вірного висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з
відповідача збитків від інфляції та трьох процентів річних
задоволенню не підлягають, оскільки стаття 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
про стягнення індексу інфляції та річних, передбачає
відповідальність за порушення грошового зобов'язання і не може
бути застосована до вимог, пов'язаних з поверненням виконаного
однією із сторін у зобов'язанні.
Суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні,
залишеним без змін оскаржуваною постановою, вірно застосував норми
матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають
задоволенню вимоги позивача щодо стягнення суми боргу, відмовивши
в іншій частині позову.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції
відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її
зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17 січня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Приватного підприємства "ЮрТранс-Сервіс" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді М.Михайлюк
Л.Стратієнко