ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2006 Справа N 3/234
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.08.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудхімкомплект"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.02.2006
у справі N 3/234 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Івано-Франківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рембудхімкомплект"
третя особа Господарське управління Івано-Франківської
облдержадміністрації
про повернення орендованого майна та стягнення 2819,30 грн.
неустойки,
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
08.12.2005 р. (суддя Фрич М.М.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2006 р.
(судді Кузь В.Л. - головуючий, Юркевич М.В., Городечна), позов
задоволено; зобов'язано ТОВ "Рембудхімкомплект" повернути по акту
приймання-передачі Господарському управлінню Івано-Франківської
обласної державної адміністрації орендоване майно - будівлю
колишнього військового містечка N 92 загальною площею 1862 кв. м.,
що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький
район, с. Драгомирчани; стягнуто з ТОВ "Рембудхімкомплект" на
користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Івано-Франківській області 2819,30 грн. неустойки; стягнуто з
ТОВ "Рембудхімкомплект" в дохід державного бюджету 187 грн.
державного мита; стягнуто з ТОВ "Рембудхімкомплект" на користь
ДП "Судовий інформаційний центр" судові витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ТОВ "Рембудхімкомплект" просить скасувати
прийняті у справі судові рішення та постанову і прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на
порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 17 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
ст. 285 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом
на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної
інстанції.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено
судом апеляційної інстанції, 19.08.2004 р. між сторонами по справі
було укладено договір N 66/04 оренди державного майна - колишнього
військового містечка N 92 загальною площею 1862 кв. м., що
знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький
район, с. Драгомирчани, на термін до 15.08.2002 р. включно.
За умовами п. 11.6 даного договору оренди у разі відсутності
заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору
після закінчення строку його чинності протягом одного місяця
договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих
умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у
законодавстві на дату продовження цього договору.
Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
також передбачено, що у разі
відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов
договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну
дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на
тих самих умовах, які були передбачені договором.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач
листом за N 08/1768 від 23.08.2005 р. повідомив відповідача про
відсутність наміру продовжувати дію договору оренди N 66/04 від
19.08.2004 р. у зв'язку з наявною заборгованістю відповідача по
сплаті орендної плати за зобов'язано відповідача повернути до
01.09.2005 р. орендоване майно по акту прийому-передачі. Даний
лист був направлений відповідачу за двома адресами:
м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 208 А/37 та м. Тисмениця,
вул. К.Левицького, 1, що підтверджується наявними в матеріалах
справи копіями поштового реєстру та поштової квитанції за
23.08.2005 р., які були досліджені судами попередніх інстанцій.
З огляду на відмову позивача, як орендодавця, від продовження
дії договору оренди на наступний період дія такого договору є
припиненою з 16.08.2005 р., у зв'язку з чим суди дійшли цілком
правильного висновку щодо обов'язку орендаря, відповідно до ч. 1
ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та ст. 785 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, повернути орендодавцю об'єкт оренди. Однак, відповідач
орендоване майно по акту прийому-передачі не передав.
За змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець
має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі
подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної
інстанції, дійшов висновку про задоволення такої вимоги позивача
на суму 2819,30 грн.
Доводи відповідача про те, що він заяву позивача щодо
припинення договору оренди не отримував, колегія вважає
безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій було
підтверджено факт надіслання орендодавцем на адреси орендаря заяви
про припинення договору оренди, як того вимагає ч. 2 ст. ст. 17
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, а згідно приписів частини 2 статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до
юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка
доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом
при розгляді спору.
Також колегія не погоджується з посиланням відповідача на те,
що апеляційним судом не взято до уваги положення ст. 285
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
стосовно того, що
орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання
на продовження строку дії договору. Так, апеляційний господарський
суд врахував положення зазначеної норми, що відображено в
оскаржуваній постанові, і дійшов правильного висновку, що дана
обставина не стосується предмету спору у даній справі.
За таких обставин, переглянута у справі постанова
апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного
законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються
непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.02.2006 року у справі N 3/234 залишити без змін, а касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рембудхімкомплект" - без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький