ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2006 Справа N 12/184(10/293/21)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючий у засіданні (доповідач),
Панченко Н.П. , Самусенко С.С.,
розглянувши відкритого акціонерного товариства “Укрнафта“в
касаційну скаргу особі Нафтогазовидобувного управління
“Полтаванафтогаз“
на рішення господарського суду Чернігівської області від
06.10.2005р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2006р.
у справі № 12/184(10/293/21)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укрнафта“в
особі Нафтогазовидобувного управління
“Полтаванафтогаз“
до відкритого акціонерного товариства “Чернігівгаз“
Про стягнення 7 595 284,74 грн.
Касаційну скаргу розглянуто за участю представників сторін:
від позивача –Хвінгій І.В. (дов. від 22.12.2005р. № ЮР-582/д));
Литвиненко Л.І.(дов. від 22.12.2005р. № ЮР-588/д)
від відповідача –Меленевська Н.В. (дов. від 04.08.2005р.
№ 18/1161)
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.05.2006р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
06.10.2005р. у справі № 12/184(10/293/21) за позовом ВАТ
“Укрнафта“в особі Нафтогазовидобувного управління
“Полтаванафтогаз“до ВАТ “Чернігівгаз“про стягнення
заборгованості за мировою угодою № 49/01 від 18.01.2001р. в сумі
5 882 860,84 грн., 1 771 067,39 грн. збитків внаслідок інфляції
та 720 932,51 грн. трьох відсотків річних провадження у справі в
частині стягнення 5 882 860,84 грн. припинено, в задоволенні
решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2006р. зі справи № 12/184(10/293/21) рішення
господарського суду Чернігівської області від 06.10.2005р.
залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Не погодившись постановою, позивач подав касаційну скаргу, в
якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської
області від 06.10.2005р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.01.2006р. зі справи
№ 12/184(10/293/21), та прийняти нове рішення яким позовні
вимоги задовольнити.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач обґрунтовує
порушенням та неправильним застосуванням апеляційним
господарським судом норм процесуального та матеріального права
при прийнятті оскаржуваної постанови.
До суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в
якому останній просить залишити в силі рішення господарського
суду Чернігівської області від 06.10.2005р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. зі
справи № 12/184(10/293/21), як законні та обґрунтовані, а
касаційну скаргу позивача без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права місцевим та
апеляційним господарськими судами, а також заслухавши
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга ВАТ “Укрнафта“в особі
Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” підлягає
залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від
23.01.2001р. у справі № 5/128б про банкрутство ВАТ
“Чернігівгаз“затверджено мирову угоду між позивачем та
відповідачем щодо порядку та строків погашення відповідачем
заборгованості у розмірі 1 082 303,53 дол. США та одночасно
припинено провадження у справі.
Відповідно до п. 3.2. мирової угоди Боржник (ВАТ “Чернігівгаз“)
мав розрахуватись з Кредитором (ВАТ “Укрнафта“в особі
Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз“) до
31.07.2001р.
Господарським судом Чернігівської області 08.09.2003р. порушено
провадження у справі № 5/117 за позовом ВАТ “Укрнафта“в особі
Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз“до ВАТ
“Чернігівгаз“про розірвання мирової угоди та відновлення вимог
кредиторів у повному обсязі, а рішенням від 20.11.2003р. у
справі № 5/117 проводження у справі в частині стягнення 5 882
860,84 грн. припинено, решту позовних вимог залишено без
задоволення. Вказане рішення постановою Верховного Суду України
від 28.09.2004р. залишено без змін.
Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції дійшов
правомірного висновку, що провадження у справі
№ 12/184(10/293/21) в частині стягнення 5 882 860,84 грн.
підлягає припиненню з огляду на те, що питання про стягнення
вказаної суми вже вирішено в рамках розгляду іншої господарської
справи між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же
підстав.
Посилання скаржника на те, що позовні вимоги про стягнення 5 882
860,84 грн. у справах 5/117 та № 12/184(10/293/21) ґрунтуються
на різних підставах не знаходять свого підтвердження у
матеріалах справи, оскільки борг ВАТ “Чернігівгаз“у розмірі 5
882 860,84 грн. перед ВАТ “Укрнафта“в особі Нафтогазовидобувного
управління “Полтаванафтогаз“виник внаслідок однієї підстави, а
саме –не оплати за поставлений у 1997-1998 роках природний газ.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 771 067,39
грн. збитків внаслідок інфляції та 720 932,51 грн. трьох
відсотків річних слід відзначити таке.
Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обгрунтованого
висновку про застосування до правовідносин між сторонами зокрема
в частині застосування положень про позовну давність приписів
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, внаслідок того, що станом на 01.01.2004р.
правовідносини між сторонами продовжували існувати.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами
позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення
1 771 067,39 грн. збитків внаслідок інфляції та 720 932,51 грн.
трьох відсотків річних, так як стягнення трьох відсотків річних
та збитків від інфляції є додатковими вимогами, а відповідно до
ст. 266 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зі спливом
позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна
давність сплнула і до додаткової вимоги. В свою чергу позивач
звернувся до суду 14.12.2004р., тобто зі спливом терміну
позовної давності.
Між тим згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
позовна давність застосовується судом лише за заявою
сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В своїй позовній заяві позивач ставить питання про застосування
терміну позовної давності та просить його відновити. Вирішуючи
питання про відновлення пропущеного процесуального строку
господарські суди першої та апеляційної інстанції цілком
обґрунтовано дійшли висновку про відхилення клопотання з огляду
на те, що заявником не надано доказів неможливості подачі позову
раніше ніж 14.12.2004р. Причини, наведені у клопотанні, а саме
здійснення позивачем з 2001 року заходів щодо повернення боргу
не обґрунтовують неможливість подачі позову у рамках терміну
позовної давності.
Враховуючи зазначене, висновок місцевого та апеляційного
господарських судів щодо не відновлення пропущеного терміну
позовної давності цілком відповідає вимогам чинного
законодавства та матеріалам справи.
У свою чергу сплив позовної давності, про застосування якої
заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
відповідно до ч. 4. ст. 267 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи наведене, касаційна скарга відкритого акціонерного
товариства “Укрнафта“в особі Нафтогазовидобувного управління
“Полтаванафтогаз“підлягає залишенню без задоволення, а рішення
господарського суду Чернігівської області від 06.10.2005р. та
постанова Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2006р. зі справи № 12/184(10/293/21) –без змін.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Укрнафта“в особі Нафтогазовидобувного управління
“Полтаванафтогаз“залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2006р. зі справи № 12/184(10/293/21) залишити без змін.
Суддя, головуючий у засіданні І. Плюшко
Суддя Н. Панченко
Суддя С. Самусенко