ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2006 Справа N 5/251/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О.(головуючий),
Панченко Н.П. (доповідач), Самусенко
С.С.
розглянувши касаційну ТОВ “Сонячний”
скаргу і додані до неї
документи
на постанову від 24.01.2006 р.
Одеського апеляційного господарського
суду
у справі № 5/251/05
господарського суду Миколаївської області
за позовом ТОВ “Сонячний”
до ТОВ “Аліотта”
про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього
недійсними
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та
місце засідання сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонячний” у жовтні 2005
року звернулося до господарського суду Миколаївської області з
позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Аліотта” про
визнання договору поруки № 3 від 03.02.2005 р. та додаткової
угоди від 04.02.2005 р. до нього недійсними.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
06.12.2005 р. у справі № 5/251/05 у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
24.01.2006 р. рішення господарського суду Миколаївської області
від 06.12.2005 р. у справі № 5/251/05 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 24.01.2006 р. у справі № 5/251/05
позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 24.01.2006 р. та рішення
господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 р. у
справі № 5/251/05, прийняти нове рішення у справі, яким
задовольнити позов. Скаржник вважає, що постанова прийнята
Одеським апеляційним господарським судом з неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права,
зокрема, ст. ст. ст. 528, 553, 559 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.
ст. 1, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
Одеським апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.02.2005 р. між
ТОВ “Сонячний” та ТОВ “Аліотта” було укладено договір поруки №
3, за яким позивач виступив поручителем перед ТОВ “Аліотта” за
виконання зобов’язань третьою особою –СГ ЗАТ “Сонячне” на суму
276000 грн., які виникли на підставі договору купівлі- продажу №
2 від 01.09.2002 р.. Згідно з додатковою угодою від 04.02.2005
р. до вказаного договору поруки ТОВ “Сонячний” (поручитель) та
ТОВ “Аліотта” (кредитор) здійснили взаємний залік по розрахункам
за виноград на суму 153598 грн. та погодили, що сума зобов’язань
поручителя перед кредитором складає 122402 грн.
Згідно зі ст. 598 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов’язання
за договорм купівлі-продажу № 2 від 01.09.2002 р. на момент
укладення договору поруки не було виконано, тому не могло бути
припиненим.
Відповідно до ст. 553 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір поруки є
двостороннім, за яким поручитель поручається перед кредитором
боржника за виконання ним свого обов’язку, тобто не вимагається
узгодження з боржником договору поруки між поручителем та
кредитором.
За своїм змістом укладений між ТОВ “Сонячний” та ТОВ “Аліотта”
договір поруки спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовленні ним.
Статтею 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не обмежено
право кредитора та третіх осіб забезпечити виконання боржником
основного зобов’язання шляхом укладення договору поруки.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що під час розгляду справи Одеським апеляційним
господарським судом та господарським судом Миколаївської області
фактичні обставини справи встановлено на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Соняний” на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 24.01.2005 року у справі №
5/251/05 залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.01.2005 року у справі № 5/251/05 залишити без змін.
Головуючий Плахотнюк С.О.
С у д д я Панченко Н.П.
С у д д я Самусенко С.С.