ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 05.04.2006                                      Справа N 20-7/285
 
 
               (Відмовлено у порушенні провадження
                з перегляду ухвалою Судової палати
                     у господарських справах
                     Верховного Суду України
                     від 15 червня 2006 року)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в  м.  Києві  касаційну  скаргу  ВАТ
"Балаклавське  рудоуправління  імені  О.М.Горького"  на  постанову
Севастопольського апеляційного     господарського     суду     від
24.11.2005 року   у   справі  N  20-7/285  за  позовом  державного
підприємства  "Придніпровська  залізниця"  до  ВАТ   "Балаклавське
рудоуправління імені О.М.Горького" про стягнення 3070,00 грн.,  за
участю представників:  позивача - не з'явились,  відповідача -  не
з'явились, В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського  суду  м.  Севастополя від 04.10.2005
року у справі  N  20-7/285  (суддя  Ілюхіна  Г.П.)  в  задоволенні
позовних вимог відмовлено.
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.11.2005  року  (судді:  Горошко   Н.П.,   Щепанська   О.А.,
Плут В.М.)   рішення   господарського   суду  м.  Севастополя  від
04.10.2005  року   скасоване,   позов   задоволено:   стягнуто   з
відповідача на користь позивача 3070,00 грн. штрафу за неправильно
зазначену масу  вантажу  у  накладній,  а  також  стягнуто  судові
витрати.
 
     Не погоджуючись  з  постановою  суду  апеляційної  інстанції,
відповідач звернувся  до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною  скаргою,  в  якій  просить постанову Севастопольського
апеляційного господарського  суду  від  24.11.2005  року  у  даній
справі скасувати, а рішення господарського суду м. Севастополя від
04.10.2005 року залишити без змін.  В  обґрунтування  своїх  вимог
заявник  посилається  на  порушення  та  неправильне  застосування
апеляційним   господарським   судом    норм    матеріального    та
процесуального   права,   що   призвело  до  прийняття  незаконної
постанови.
 
     Колегія суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши   юридичну   оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,  дослідивши правильність застосування  господарським
судом  апеляційної  інстанції норм матеріального та процесуального
права,  вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи
з наступного.
 
     Згідно постанови  Пленуму Верховного Суду України "Про судове
рішення" від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         із  змінами,  внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 року N 4,  від 25.12.92 року N 13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
        ,  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги   процесуального   законодавства   і  всебічно  перевіривши
обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону,  що регулює  подібні  відносини,
або  виходячи  з  загальних  засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення  повинна  містити  встановлені  судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи
інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна  мати  також  посилання  на  закон та інші нормативні акти
матеріального права,  на підставі яких визначено права і обов'язки
сторін у спірних правовідносинах.
 
     Обґрунтованим визнається  рішення,  в якому повно відображені
обставини,  що мають значення  для  даної  справи,  висновки  суду
стосовно  встановлених  обставин  і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
     Резолютивна частина   рішення   повинна   містити   чіткі  та
безумовні висновки,  що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних
обставин  викладених у його мотивувальній частині,  та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
 
     Разом з тим оскаржувана постанова апеляційного господарського
суду зазначеним вимогам не відповідає.
 
     Як встановив    господарський   суд   першої   інстанції   та
підтверджується залізничною накладною N 47567273,  15.03.2005 року
із  станції  Золота  Балка  Придніпровської  залізниці  на станцію
Кривий Ріг Головний  відповідач  у  вагоні  N  56737760  відправив
вантаж  - флюси у кількості 71000 кг.  Вантаж завантажено засобами
вантажовідправника,  який визначив масу  вантажу  самостійно,  без
участі працівників залізниці.
 
     Місцевий господарський  суд  також  з'ясував,  що на попутній
станції Джанкой  працівниками  залізниці  здійснене  переважування
зазначеного  вагону  на  150-тонних  вагах,  за результатами якого
встановлено недовантаження в кількості 2 тонни,  про  що  складено
комерційний акт N 727652/21 від 15.03.2005 року.
 
     У залізничній накладній N 47567273 міститься відмітка про те,
що вантаж отриманий вантажоодержувачем без  перевірки  в  порядку,
визначеному ст. 52 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        .
 
     Окрім того,  господарський суд першої інстанції встановив, що
17.03.2005  року  вантажоодержувачем  перевірено  масу  вантажу  у
вагоні  N 56737760 та виявлено недостачу у розмірі 1,3 тонни,  про
що складено акт N 182.
 
     Місцевий господарський суд дійшов правомірного  висновку  про
те,  що  позовні  вимоги  у  частині  стягнення  штрафу за невірне
зазначення маси вантажу не  підлягають  задоволенню  у  зв'язку  з
порушенням позивачем вимог Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        ,
Правил видачі вантажів (ст.  35,  42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту),
затверджених   наказом   Міністерства   транспорту   України   від
21.11.2000 N 644 ( z0862-00 ) (z0862-00)
        ,  та Правил складання актів  (стаття
129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України
від 28.05.2002 року N 334 ( z0567-02 ) (z0567-02)
        .
 
     Зокрема, відповідно до п.  п.  1,  8 Правил  складання  актів
( z0567-02 ) (z0567-02)
         при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть
бути  підставою  для  матеріальної   відповідальності   залізниці,
відправника,  одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та
акти  загальної  форми.  Комерційні  акти  складаються   у   трьох
примірниках  на  бланках  установленої  форми  і  заповнюються  на
друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень.
На кожному акті проставляється штемпель станції.  Другий примірник
акта видається одержувачу на його  вимогу.  Якщо  комерційний  акт
складається  на  станції відправлення або на попутній станції,  то
другий примірник акта  додається  до  перевізних  документів.  Про
складений  комерційний  акт  робиться  відмітка на зворотному боці
накладної.
 
     Статтями 52,  53  Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        
визначено,   що  на  станціях  призначення  залізниця  зобов'язана
перевірити масу,  кількість місць і стан вантажу у  разі  прибуття
вантажу  з  ознаками  недостачі,  псування або пошкодження під час
перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без
пломб,  якщо таке перевезення передбачене Правилами.  Якщо під час
перевірки маси,  кількості місць  або  стану  вантажу  на  станції
призначення  буде  виявлено  недостачу,  псування  або пошкодження
вантажу,  або якщо ці обставини  зазначені  у  комерційному  акті,
складеному  на шляху проходження,  станція призначення зобов'язана
визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження
вантажу.
 
     Відповідно до  п.  22  Правил  видачі  вантажів  ( z0862-00 ) (z0862-00)
        
перевірка маси вантажу  на  станції  призначення  провадиться,  як
правило,  тим  самим  способом,  яким  цю  масу  було визначено на
станції відправлення.
 
     З огляду  на   викладене,   апеляційний   господарський   суд
необґрунтовано  стягнув з вантажовідправника суму штрафу у розмірі
3070 грн.,  оскільки позивач у  порушення  вимог  зазначених  вище
нормативних  актів,  не  зробив відмітку у накладній про складання
комерційного акта,  не додав до накладної  екземпляр  комерційного
акта, на станції призначення не перевірив фактичну масу вантажу та
видав його як такий,  що прибув без ознак втрати, недостачі. Окрім
того,  апеляційний  господарський  суд не звернув увагу на те,  що
маса вантажу визначалась  вантажовідправником,  вантажоодержувачем
та   перевізником  на  різних  вагах:  120-тонних,  200-тонних  та
150-тонних відповідно і за  результатами  переважування  виявилась
різна маса вантажу.
 
     Враховуючи наведене,  судова  колегія дійшла висновку про те,
що   господарським   судом   апеляційної   інстанції   неправильно
застосовані  норми  матеріального та процесуального права,  а тому
постанова Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
24.11.2005 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду
м.  Севастополя від 04.10.2005 року у справі N 20-7/285  залишенню
без змін.
 
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу   ВАТ   "Балаклавське  рудоуправління  імені
О.М.Горького" задовольнити.
 
     Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 24.11.2005   року   скасувати,   рішення  господарського  суду
м. Севастополя від 04.10.2005 року у справі  N  20-7/285  залишити
без змін.
 
 Головуючий, суддя                                         С.Щотка
 
 Судді:                                                  Н.Мележик
                                                         О.Подоляк