ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2006 Справа N 45/378-05
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кравчука Г.А.
суддів: Грейц К.В., Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІК"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 03.11.2005 р.
у справі N 45/378-05
господарського суду Харківської області
за позовом Державного фармацевтичного підприємства "Здоров'я
народу"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІК"
про розірвання договору N 1 від 22.09.2003 р. купівлі-продажу
повного майнового комплексу інвестиційного проекту та припинення
зобов'язань сторін за договором
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Парубчий С.І., дов. N 2227 від 12.12.2005 р.;
відповідача: Коваль О.М., дов. N б/н від 19.04.2005 р.;
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2005 р. Державне фармацевтичне підприємство
"Здоров'я народу" (далі - Підприємство) звернулось до
господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Магік" (далі - Товариство) про
розірвання договору N 1 купівлі-продажу повного майнового
комплексу інвестиційного проекту від 22.09.2003 р. (далі - Договір
N 1) у зв'язку з істотною зміною обставин та про припинення
зобов'язань сторін за вказаним договором.
Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що обставини,
якими воно керувалось при укладанні Договору N 1, суттєво
змінились у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та
деяких інших законодавчих актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
, яким
виключено абзац другий частини першої ст. 1, ст.ст. 7, 8 Закону
України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на
території міста Харкова" ( 1714-14 ) (1714-14)
(скасовано пільги та
гарантії, яки воно мало), а тому, виходячи зі ст. 652 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, воно має право на розірвання вказаного договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від
30.09.2005 р. (суддя Калініченко Н.В.) позовні вимоги Підприємства
задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.11.2005 р. (колегія суддів: Карбань І.С., Бабакова Л.М.,
Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від
30.09.2005 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що скасування пільг та
гарантій, встановлених Законом України "Про спеціальний режим
інвестиційної діяльності на території міста Харкова" ( 1714-14 ) (1714-14)
,
є для Підприємства істотною зміною обставин, якими воно керувалось
при укладанні Договору N 1, а тому, виходячи зі ст.ст. 562 та 563
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, вказаний договір підлягає розірванню, а
зобов'язання сторін по цьому договору - припиненню.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 03.11.2005 р., у якій просить вказану
постанову і рішення господарського суду Харківської області від
30.09.2005 р. скасувати та припинити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що господарські суди попередніх
інстанцій, вирішуючи спір, не застосували ст.ст. 526, 598, 599 та
612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
неправильно застосували ст. 652 ЦК України.
Підприємство скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та надіслало відзив на касаційну скаргу, у
якому просить Вищий господарський суд України касаційну скаргу
Товариства Харківського апеляційного господарського суду від
03.11.2005 р. залишити без задоволення, а постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 03.11.2005 р. - без змін.
Відзив мотивований тим, що постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 03.11.2005 р. та рішення господарського
суду Харківської області від 30.09.2005 р. відповідають вимогам
законодавства України, зокрема ст. 652 та 653 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін матеріали справи та доводи Товариства і
Підприємства, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та
відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної
оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування
господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права при прийнятті ними рішень, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарським судом Харківської області та Харківським
апеляційним господарським судом встановлено та матеріалами справи
підтверджується, що 24.04.2000 р. рішенням Ради з питань
інвестиційної діяльності на території міста Харкова (далі - Рада)
за N 4-4/00-1/001 був затверджений бізнес-план інвестиційного
проекту "Виробництво готових лікарських препаратів", виконавцем
якого виступив відповідач.
28.02.2001 р. між Радою та відповідачем було укладено договір
N 4-00 на реалізацію інвестиційного проекту "Виробництво готових
лікарських препаратів".
Рішенням Ради від 18.06.2003 р. N 03/03-2/21 було вирішено
замінити виконавця інвестиційного проекту та передати права і
обов'язки за ним з відповідача на позивача шляхом укладення
відповідної угоди.
Цього ж дня між сторонами спору і Радою була укладена
додаткова угода до договору N 4-00 на реалізацію інвестиційного
проекту від 28.02.2001 р., відповідно до якої відбулась заміна
виконавця інвестиційного проекту і передача прав та обов'язків за
інвестиційним проектом з відповідача на позивача за вказаним
договором. Крім того, вказаним рішенням Ради була затверджена нова
редакція бізнес-плану інвестиційного проекту "Виробництво готових
лікарських препаратів", виконавцем якого визначено позивача.
01.07.2003 р. між Радою та позивачем був укладений договір
N 4-00 на реалізацію інвестиційного проекту "Виробництво готових
лікарських препаратів" (нова редакція).
На виконання рішення Ради від 18.06.2003 р. N 03/03-2/21 між
позивачем і відповідачем був укладений Договір N 1, відповідно до
якого відповідач передав позивачу у власність сукупні валові
активи повного майнового комплексу інвестиційного проекту
"Виробництво готових лікарських препаратів", що знаходяться на
земельній ділянці площею 396,2 кв. м, а саме - будівля літ. "М-2"
загальною площею 778,2 кв. м, обладнання, устаткування, залишки
основної та допоміжної сировини, нормативно-технічну документацію.
Як зазначено попередніми судовими інстанціями, при укладенні
Договору N 1 позивач керувався Законом України "Про спеціальний
режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова"
(ст.ст. 7, 8), який надавав йому пільги і гарантії, зокрема
податкові, митні та інші.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих
актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
(набрав чинності з 31.03.2005 р.),
пільги і гарантії, які були передбачені Законом України "Про
спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста
Харкова" ( 1714-14 ) (1714-14)
скасовано.
За висновком господарських судів попередніх інстанцій,
реалізуючи інвестиційний проект, позивач не міг передбачити зміну
законодавства і скасування пільг. Виконання Договору N 1 порушує
співвідношення майнових інтересів позивача та відповідача, і
позбавляє позивача можливості отримання прибутку, на який він
розраховував при укладенні цього договору. Крім того, із суті
Договору N 1 не випливає, що ризик зміни істотних обставин несе
позивач. Зміна вказаних обставин є істотною, і дає підстави,
відповідно до ст. 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, розірвати Договір N 1
в судовому порядку та на підставі ст. 653 ЦК України припинити
зобов'язання сторін за цим договором в зв'язку з його розірванням.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може
погодитись з таким висновком місцевого та апеляційного
господарського судів та ухваленими судами рішеннями, оскільки
вважає, що господарські суди, в порушення ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом, не звернули увагу і не надали відповідну оцінку низці
суттєвих обставин справи, в зв'язку з чим передчасно задовольнили
позов Підприємства.
Як вбачається з змісту ст. 2 Закону України "Про спеціальний
режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова"
( 1714-14 ) (1714-14)
метою запровадження спеціального режиму інвестиційної
діяльності на території міста Харкова є залучення інвестицій для
розвитку пріоритетних видів економічної діяльності на території
міста Харкова.
Одночасно частина друга ст. 3 вказаного Закону ( 1714-14 ) (1714-14)
визначає, що спеціальний режим інвестиційної діяльності
застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які
зареєстровані на території міста Харкова і відповідно до
укладеного з Радою з питань спеціального режиму інвестиційної
діяльності договору (контракту) реалізують інвестиційні проекти на
території міста Харкова у приоритетних видах економічної
діяльності, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
За таких обставин, вирішуючи спір, місцевий і апеляційний
господарські суди повинні були з'ясувати природу спірного Договору
N 1: він є звичайним договором купівлі-продажу будівель,
обладнання та інших валових активів, чи договором на реалізацію
інвестиційного проекту на території міста Харкова, і яким чином на
його виконання впливають зміни, внесені в Закон України "Про
спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста
Харкова" ( 1714-14 ) (1714-14)
Законом України" "Про внесення змін до Закону
України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших
законодавчих актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
, який набрав чинності з
31.03.2005 р. Чи мав і користувався позивач пільгами та гарантіями
в період виконання спірного договору за Законом України "Про
спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста
Харкова" до внесення в нього змін, і якими саме.
Крім того, попередні судові інстанції, вирішуючи спір, не
звернули увагу і не дали належну оцінку тим фактам, що права і
обов'язки за спірним договором виникли у сторін ще до набрання
чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих
актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
. Так, згідно п. 1.3 договору N 1 від
22.09.2003 р. право власності на придбане у Продавця (відповідача)
майно перейшло до Покупця (позивача) з моменту підписання договору
та нотаріального посвідчення Додатку N 1, а розрахунки за це майно
позивач повинен був здійснити відповідно до п. 2.3 спірного
договору в термін до 01.10.2004 р., тобто вказані дії повинні були
мати місце до виникнення істотних змін обставин, якими за
твердженням позивача стало скасування з 31.03.2005 р. пільг в
зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про спеціальний режим
інвестиційної діяльності на території міста Харкова" ( 1714-14 ) (1714-14)
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих
актів України".
Попередніми судовими інстанціями також не з'ясовано таку
суттєву обставину як чинність на момент вирішення даного спору
договору N 4-00 на реалізацію інвестиційного проекту (нова
редакція) від 01.07.2003 р., який укладений між позивачем і Радо з
питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території
міста Харкова терміном дії до 31.12.2006 р.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) межі перегляду справи в касаційній
інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 03.11.2005 р. та рішення господарського
суду Харківської області від 30.09.2005 р. підлягають скасуванню,
а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та
вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-10 та 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"МАГІК" на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 03.11.2005 р. у справі N 45/378-05 господарського суду
Харківської області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.11.2005 р. та рішення господарського суду Харківської області
від 30.09.2005 р. у справі N 45/378-05 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий суддя Г.А.Кравчук
Суддя К.В.Грейц
Суддя Г.М.Мачульський