ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2006 Справа N 16/1
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В.Овечкін - головуючого, Є.Чернов, В.Цвігун
за участю представників:
- позивача Павлов В.Г.
- відповідача Збирит В.Є. - (дор. N 18/2-2 від 23.02.2005)
розглянув касаційну скаргу ВАТ "Линос"
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від
13 грудня 2005 року
у справі N 16/2 господарського суду Луганської області
за позовом Сєверодонецького дочірнього колективного
підприємства "Промавтоматика" N 436 ЗАТ "Променергоавтоматика"
до ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез"
про стягнення 118441,78 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від
20.10.2005 (суддя Т.Василенко) позовні вимоги задоволено з тих
підстав, що акти виконаних робіт, які підписані сторонами та
засвідчені печатками, свідчать про виконання позивачем робіт на
користь відповідача, які останнім оплачено частково. Разом з тим,
через визнання судом неукладеним договору N 8-Д-15-1063 від
25.12.1998 неукладеним, про що є рішення від 10.01.2005 у справі
N 2/6пд, підстави виконання підрядних робіт відпали, відтак суд
прийшов до висновку, що відповідачем набуто майно безпідставно, а
тому він зобов'язаний повернути їх згідно вимог ст. 469 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 1213 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
13.12.2005 (судді: Т.Баннова, К.Бойченко, І.Семендяєва) зазначене
судове рішення залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.
Відповідач з зазначеними судовими рішеннями у справі не
погодився, звернувшись з касаційною скаргою, в якій просить їх
скасувати з підстав порушення господарськими судами ст.ст. 33, 34
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а в позові
відмовити.
Відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
14.02.2006 в судовому засіданні оголошувалася перерва до
14.03.2006.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та
вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги грунтуються
на тому, що відповідачем отримано майнові блага у вигляді
виконаних позивачем робіт на підставі укладеного сторонами
договору підряду. Рішенням господарського суду зазначений договір
визнано неукладеним, а відтак обставини отримання відповідачем
робіт відпали, тому господарські суди попередніх інстанцій
обґрунтували задоволення позовних вимог приписами статті 469
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої особа, яка
одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави,
встановленої законом чи договором, зобов'язана повернути
безпідставно придбане майно цій особі.
Фактичні обставини пов'язані з отриманням відповідачем
результатів підрядних робіт підтверджено наявними в матеріалах
справи двосторонніми актами виконаних робіт, які підписані
представниками сторін та засвідчені печатками.
Відповідно до положень статті 4 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
цивільні права і обов'язки виникають не лише з угод,
але й з інших підстав, у тому числі внаслідок придбання або
збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх
підстав (стаття 469 цього Кодексу).
Судами встановлено, що наявні акти виконаних робіт
підтверджують вчинення відповідачем дій по їх виконанню робіт, а
позивачем відповідних дій по їх прийняттю.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України
N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 2912.1976 рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства
і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Зважаючи на викладене, господарськими судами попередніх
інстанцій правильно визначено коло обставин, що підлягають
доведенню і вірно застосовано норми матеріального права, які
регулюють суспільні відносини сторін спору.
Посилання відповідача на обставини неналежного оформлення
відповідних актів, а також на те, що норми права про повернення
безпідставно отриманого майна не можуть бути застосовані щодо
робіт, оскільки останні не є майном в розумінні зазначених
правових норм, судом до уваги не приймається з таких підстав.
Апеляційною інстанцією обґрунтовано зазначено, що відповідач
частково оплатив виконані роботи, що свідчить про їх прийняття,
позивач добросовісно виконав свої зобов'язання і недотримання
певних формальних вимог щодо оформлення актів виконаних робіт не
може бути підставою звільнення відповідача від зустрічного
обов'язку щодо оплати, оскільки Наказ Міністерства статистики
України N 26/5 ( v26_5202-97 ) (v26_5202-97)
від 27.01.97 "Про затвердження
типових первинних облікових документів з обліку капітального
будівництва" та Наказ Мінфіну України N 88 ( z0168-95 ) (z0168-95)
від
24.05.95 "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку", на які посилається відповідач, таких наслідків не
передбачають.
Інші посилання на неправильне застосування судами ст. 469
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
необґрунтовані, з огляду на обмежене
тлумачення відповідачем поняття "майно", а тому судом
відхиляється.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
13.12.2005 року та рішення місцевого господарського суду від
20.10.2005 у справі N 16/1 господарського суду Луганської області
залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун