ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2006 Справа N 02/2684
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. - головуючого, Полянського А.Г., Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача
- Харитонюк В.Ф., дов. від 01.03.2006 року
- Плесюк О.С., дов. від 01.03.2006 року
відповідача
- Шевченко Н.Г., дов. від 01.02.2006 року
- Коледа Н.М., дов. від 01.02.2006 року
прокуратури
- Турлова Ю.А., посв. N 280
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Головного фінансового управління Черкаської обласної державної
адміністрації
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 27.10.2005 року
у справі N 02/2684 господарського суду Черкаської області
за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в
інтересах держави в особі Головного фінансового управління
Черкаської обласної державної адміністрації
до Житлово-будівельного кооперативу N 5 "Юність"
про стягнення 9 350,30 грн.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2005 року Звенигородський міжрайонний прокурор в
інтересах держави в особі Головного фінансового управління
Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до
господарського суду Черкаської області з позовом до
Житлово-будівельного кооперативу N 5 "Юність" про стягнення з
відповідача заборгованості по зобов'язанням щодо погашення
пільгового кредиту, термін сплати яких минув, в сумі 9 350,30 грн.
на користь Головного фінансового управління Черкаської обласної
державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу протягом
1996-1999 років із обласного бюджету було надано державний
пільговий кредит на будівництво кооперативного будинку, але
відповідач визнає і сплачує борг лише в тих сумах, які були
оформлені як кредитні угоди в 1996-1999 роках, а частину коштів,
що були надані в 1997 та 1998 роках через АК АПБ "Україна" без
оформлення кредитних угод, відповідач не погоджується повертати,
вважаючи їх безповоротною фінансовою допомогою. Це суперечить
рішенням обласної ради і чинному законодавству, оскільки
відповідачу надавалися кошти як державний пільговий кредит на
умовах повернення, і щодо частини кредиту у заявленій сумі настав
строк сплати.
Рішенням господарського суду Черкаської області від
22.08.2005 року (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін
постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 27.10.2005 року (судді: Зеленіна Н.І. - головуючий,
Сергейчук О.А., Швець В.О.) по справі N 02/2684 господарського
суду Черкаської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи судові рішення господарські суди, зокрема
зазначають, що прокурором заявлено вимогу про стягнення із
відповідача частини боргу по державному пільговому кредиту на
користь позивача - Головного фінансового управління Черкаської
обласної державної адміністрації. Однак, ні прокурором, ні
позивачем не вказано законних підстав для стягнення коштів із
відповідача саме на користь позивача. Прокурором та позивачем не
подано доказів наявності договору, в якому позивач був би
стороною, не подано також інших угод чи актів законодавства, на
підставі яких позивач мав би право стягувати із відповідача кошти.
Із поданого Положення про Головне фінансове управління Черкаської
обласної державної адміністрації не вбачається права чи обов'язку
управління заявляти такі позови (бути позивачем).
Не погоджуючись з постановою суду, Головне фінансове
управління Черкаської обласної державної адміністрації звернулося
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 27.10.2005 року по справі N 02/2684 господарського суду
Черкаської області, в якій просить рішення господарського суду
Черкаської області від 22.08.2005 року та постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 27.10.2005 року
у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення
судом норм матеріального та процесуального права - статей 216,
218, 638 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 46, 153
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Зокрема, заявник зазначає, що
неправильне застосування судом норм матеріального права призвело
до порушенням судом норм процесуального права.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому
просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення, посилаючись на те, що судові рішення прийняти
правомірно.
Представник прокуратури в судовому засіданні касаційну скаргу
підтримав частково та просив рішення та постанову у справі
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
Черкаської області.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
Житлово-будівельним кооперативом N 5 "Юність" були отримані кошти
згідно кредитної угоди N 1 від 21.05.1996 року у розмірі
140000,00 грн. та кредитної угоди N 1 від 17.05.1999 року у
розмірі 54000,00 грн.
Як вірно зазначено в рішенні та постанові, спір щодо коштів,
отриманих за зазначеними кредитними угодами відсутній, борг
оформлений строковими зобов'язаннями, про що представниками сторін
не заперечується.
Спір між сторонами виник щодо сум, що перераховувались
відповідачу через Звенигородське відділення АК АПБ "Україна" та не
були оформлені кредитними договорами.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, що
підтверджують перерахування зазначених коштів відповідачу,
відсутні кредитні угоди, які б підтверджували, що спірні суми були
перераховані відповідачу на умовах державного пільгового кредиту,
господарські суди вірного висновку про відсутність підстав для
задоволення позовних вимог.
Крім того, ані позивачем, ані прокурором не визначено, в
якому періоді та на яких умовах спірні суми перераховувалась
відповідачу та не визначені строки повернення зазначених сум.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли
свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи
скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного фінансового управління Черкаської
обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від
22.08.2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 27.10.2005 року у справі N 02/2684
господарського суду Черкаської області залишити без змін.
Головуючий О.Муравйов
Судді А.Полянський
Г.Фролова