ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
01.03.2006 Справа N А6/424
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...] -
головуючого (доповідач у справі), [...], розглянувши касаційну
скаргу Українсько-Чеського спільного підприємства "XXX", м. Н-ськ
Чернівецької обл. на постанову від 26.05.2005 р. Львівського
апеляційного господарського суду у справі N А6/424 господарського
суду Івано-Франківської області за позовом Багатопрофільного
приватного підприємства "YYY", м. Р-ськ до: 1. Українсько-Чеського
спільного підприємства "XXX", м. Н-ськ, Чернівецька обл.; 2.
Експортно-технічного центру "ZZZ", м. Ч-ськ; 3. Я-ської ОДПІ, м.
Я-ськ, третя особа - Теплоелектроцентраль ВАТ "QQQ", м. Я-ськ
про визнання недійсною біржової угоди,
в судовому засіданні взяли
участь представники: позивача - [...], довір.; відповідача (I) -
[...], довір.; відповідача (III) - [...], довір.; третьої особи -
[...], довір., встановив:
Багатопрофільне приватне підприємство "YYY" (далі - БПП "YYY")
звернулося до суду з позовною заявою до Українсько-Чеського
спільного підприємства "XXX" (далі - Українсько-Чеське СП "XXX"),
Експортно-технічного центру "ZZZ" (далі - ЕТЦ "ZZZ") та Я-ської
ОДПІ про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу парової
турбіни від 18.06.2004 р.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
28.02.2005 р. (суддя [...]) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2005 р. (судді: [...] - головуючий, [...]) апеляційну скаргу
позивача задоволено, рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 28.02.2005 р. скасовано та позов
задоволено, визнано недійсною біржову угоду від 18.06.2004 р. N
239, укладену між ЕТЦ "ZZZ", що діяв від імені та в інтересах
Я-ської ОДПІ, та Українсько-Чеським СП "XXX" про купівлю-продаж
парової турбіни ПТ-80/100-130/13, що перебувала у податковій
заставі.
Крім того, зобов'язано Українсько-Чеське СП "XXX" повернути все
одержане майно за угодою від 18.06.2004 р. N 239, а Я-ську ОДПІ
повернути всі отримані кошти за цією угодою.
Не погоджуючись з винесеною постановою, Українсько-Чеське СП "XXX"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 26.05.2005 р. та припинити
провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
зокрема ст. ст. 15, 16, 653 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 1 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, відповідно до біржової угоди купівлі-продажу
майна, що перебуває у податковій заставі від 18.06.2004 р. N 239
(далі - Угода N 2) ЕТЦ "ZZZ", що діяв від імені та в інтересах
Я-ської ОДПІ, продано Українсько-Чеському СП "XXX" парову турбіну
ПТ-80/100-130/13, яка належала Теплоелектроцентралі ВАТ "QQQ".
Визнаючи недійсною вказану угоду, суд апеляційної інстанції
виходив, зокрема, з того, що перед цим зазначена парова турбіна
ПТ-80/100-130/13, яка належала Теплоелектроцентралі ВАТ Концерн
"QQQ", була продана БПП "YYY" на підставі біржової угоди
купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від
07.05.2002 р. (далі - Угода N 1).
Враховуючи те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської
області від 03.06.2003 р. у справі N Д10/51, залишеним без змін
постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2004 р.,
було розірвано Угоду N 1, суд апеляційної інстанції, посилаючись
на ст. ст. 334, 653 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, дійшов
висновку про те, що розірвання договору у судовому порядку не
позбавляє права власності БПП "YYY" на ту частину майна, яка була
ним оплачена.
Однак, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо договір розривається у судовому порядку,
зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про
розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати
повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту
розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Враховуючи специфічність майна, яке було предметом договору
купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції не з'ясував чи може
бути відчужена частина цього майна без втрати його цільового
призначення (ст. 183 вказаного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
) та, відповідно,
чи може БПП "YYY" набути право власності на цю частину.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що
відчуження парової турбіни за процедурою, яка передбачена Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не
відповідає вимогам п. 7.8 ст. 7 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
та ч. 6
ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Проте, з таким висновком повністю погодитись не можна з огляду на
таке.
Відповідно до п. 7.8. ст. 7 Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з моменту прийняття ухвали судом
про порушення провадження у справі про банкрутство платника
податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення
податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві,
яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, без застосування норм цього Закону.
Разом з тим, обмеження, введенні відповідно до Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, зберігають свою силу
до прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених
законодавством з питань банкрутства (підп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8
цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Отже, до винесення судом у справі про банкрутство ухвали про
звільнення активів боржника з податкової застави остання не
втрачає свою чинність.
В той же час, посилаючись на процедуру банкрутства
Теплоелектроцентралі ВАТ "QQQ", судом апеляційної інстанції не
було враховано те, що в залежності від виду заборгованості
боржника перед кредитором діє різний правовий режим задоволення
вимог кредиторів.
В силу ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
погашення
поточної заборгованості боржника здійснюється у вільному правовому
режимі.
Реалізація активів боржника та погашення конкурсної заборгованості
боржника відбувається з урахуванням обмежень, передбачених Законом
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції не з'ясував яка
заборгованість боржника підлягала погашенню в результаті укладання
Угоди N 2, а саме поточна чи конкурсна, тому не можна вважати, що
судом апеляційної інстанції дотримано приписів ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та повно і всебічно досліджені всі обставини справи,
які мають істотне значення для розгляду справи.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та
повноваження останнього, встановлені ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказані обставини не можуть бути досліджені
та допущенні порушення норм процесуального права не можуть бути
усунені колегією суддів.
У зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а
справа - направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно
врахувати викладене та вирішити спір відповідно до вимог чинного
законодавства.
З урахуванням вказаного та керуючись положеннями Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 43, 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд постановив:
1. Касаційну скаргу Українсько-Чеського спільного підприємства
"XXX" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2005 р. у справі N А6/424 скасувати.
3. Справу N А6/424 передати до Львівського апеляційного
господарського суду на новий апеляційний розгляд.