ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2006 Справа N 7/458
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясні технології"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.10.2005 р.
у справі N 7/458
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясні
технології"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних
матеріалів "Союз"
про стягнення 29 806,79 грн.,
за участю представників:
позивача: Куліш В.В.
відповідача: Мусійчук І.М.
В С Т А Н О В И В:
В липні 2005 р. ТОВ "М'ясні технології" звернулося до
господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Завод
полімерних матеріалів "Союз" 29 806,79 грн. боргу з урахуванням
річних та інфляційних збитків.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.08.2005 року у
справі N 7/458 (суддя Якименко М.М.) позов ТОВ "М'ясні технології"
до ТОВ "Завод полімерних матеріалів "Союз" про стягнення
29 806,79 грн. задоволено повністю, постановлено: стягнути з ТОВ
"Завод полімерних матеріалів "Союз" на користь ТОВ "М'ясні
технології" 28 208 грн. основного боргу, 418,89 грн. річних,
1 179,90 грн. інфляційних та судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.10.2005 року (судді: Брайко А.І., Бившева А.І.,
Розваляєва Т.С.) рішення господарського суду м. Києва від
22.08.2005 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові
відмовлено, з ТОВ "М'ясні технології" на користь ТОВ "Завод
полімерних матеріалів "Союз" стягнуто 149,50 грн. витрат по сплаті
державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції,
ТОВ "М'ясні технології" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 18.10.2005 року скасувати, а
рішення господарського суду м. Києва від 22.08.2005 р. залишити
без змін. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття
незаконного судового акту.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове
рішення" від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 року N 4, від 25.12.92 року N 13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи
інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки
сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та
безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних
обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного
господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
Так, судом апеляційної інстанції за наявними у справі і
додатково поданими доказами встановлено, що 12.10.2004 р. між
сторонами у справі укладено договір N 23, згідно з умовами якого
позивач зобов'язувався продати відповідачу заморожені
м'ясопродукти вітчизняного товаровиробника, а відповідач -
прийняти та оплатити товар.
В додатку N 1 до договору N 23 від 12.10.2004 р., що є
невід'ємною частиною договору, сторони домовились про поставку
м'яса яловичини свіжомороженої I-категорії в п/тушах, ГОСТ 779-55
в кількості 18 тонн загальною вартістю 215 136 грн.
На виконання п. 6.1 договору відповідач, 18.10.2004 р.
здійснив передоплату за товар в сумі 186 928 грн., а позивач, на
виконання п. 4.1 договору поставив відповідачу 18 тонн м'яса
яловичини свіжомороженої на загальну суму 215 136 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх
обов'язків по оплаті отриманої продукції за ним утворилась
заборгованість в розмірі 28208 грн.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої
інстанції, та відмовляючи в позові дійшов висновку, що спірні
відносини між сторонами виникли на підставі договору N 23 від
12.10.2004 р., в якому визначено порядок поставки товару та умови
розрахунків за нього, а тому застосування місцевим господарським
судом положень ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до спірних відносин є
помилковим.
Проте з зазначеним висновком суду апеляційної інстанції
погодитись не можна, оскільки його зроблено без урахування дійсних
обставин справи.
В силу ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 527 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник
зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти
виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або
законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового
обороту.
Дослідивши належним чином обставини справи, місцевий
господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що
відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції
належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась
заборгованість в сумі 28 208 грн., на яку позивач, у відповідності
до положень ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, нарахував 1 179,90 грн.
інфляційних збитків та 418,89 грн. річних.
Крім того, під час розгляду справи у касаційній інстанції
відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те,
що господарським судом апеляційної інстанції неправильно
застосовані норми матеріального права, а тому, оскаржувана
постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що суд першої
інстанції в порядку ст.ст. 4-3, 4-7, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в
обґрунтування свої вимог і заперечень докази та, керуючись
законом, дійшов вірного висновку про доведеність та правомірність
позовних вимог, перевіривши розрахунки, прийняв рішення, яке
відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені
в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
За таких обставин постанова Київського апеляційного
господарського суду від 18.10.2005 року у справі N 7/458 підлягає
скасуванню, а незаконно скасоване рішення господарського суду
м. Києва від 22.08.2005 року у даній справі залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"М'ясні технології" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.10.2005 р. у справі N 7/458 скасувати, рішення господарського
суду м. Києва від 22.08.2005 р. у справі N 7/458 залишити без
змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді Н.Мележик
О.Подоляк