ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2006 Справа N 3/132
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Шульги О.Ф.
суддів: Семчука В.В., Козир Т.П.
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства
"Колібріс"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
14 червня 2005 року
у справі N 3/132 господарського суду м. Києва
за позовом комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Святошинського району м. Києва (далі - Комунальне
підприємство)
до приватного підприємства (далі - ПП) "Колібріс"
про повернення майна
за участю представників:
позивача: Шемберко Т.М.;
відповідача: Бачинський О.О., Матвієнко М.Е.
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство звернулося до господарського суду
м. Києва з позовом до ПП "Колібріс" про виселення з нежитлового
приміщення загальною площею 223,50 кв. м, що знаходиться в будинку
N 9 по вул. Гната Юри у м. Києві, в зв'язку з закінченням строку
дії договору оренди N 276 від 31 жовтня 2003 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31 березня
2005 року (суддя Хілінська В.В.) позов задоволено; виселено
ПП "Колібріс" з нежитлового приміщення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14 червня 2005 року (судді Губенко Н.М., Барицька Т.Л.,
Ропій Л.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
ПП "Колібріс" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
місцевого та постанову апеляційного господарських судів та
прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Перевіривши повноту встановлення господарськими судами
обставини справи та правильність застосування норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів прийшла висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами, рішенням Святошинської
районної у м. Києві ради N 54 від 1 жовтня 2002 року
"Про формування комунальної власності територіальної громади
Святошинського району м. Києва" нежилий будинок N 9 по
вул. Гната Юри у м. Києві віднесено до комунальної власності
територіальної громади Святошинського району міста Києва.
Розпорядженням N 1754 від 30 вересня 2003 року "Про
закріплення комунального майна територіальної громади
Святошинського району м. Києва" нежилий будинок N 9 по
вул. Гната Юри у м. Києві закріплено за Комунальним підприємством
на праві повного господарського відання та оперативного
управління.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендою є засноване на договорі
строкове платне користування майном, необхідним орендареві для
здійснення підприємницької та іншої діяльності.
31 жовтня 2003 року між Комунальним підприємством та
ПП "Колібріс" укладено договір оренди N 276 нежитлового
приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9.
Відповідно до умов Договору відповідач прийняв в орендне
користування, визначене договором, приміщення площею 223,50 кв. м.
Строк дії Договору встановлений з 31 жовтня 2003 року до
31 жовтня 2004 року.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
термін договору оренди
визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви
однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди
протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він
вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,
які були передбачені договором.
Господарськими судами встановлено, що позивач направив
відповідачу листа N 192 від 12 листопада 2004 року, в якому
повідомив, що строк дії договору оренди N 276 від 31 жовтня
2003 року закінчився 31 жовтня 2004 року та пропонував вирішити
питання щодо продовження строку дії договору, а у разі його не
продовження, вважати договір припиненим, у зв'язку з чим звільнити
приміщення і передати його по акту прийому-передачі представникам
орендодавця. Відповідь відповідачем не надана, договір не
переукладено.
Отже, господарські суди підставно прийшли до висновку про
припинення строку дії Договору оренди.
Відповідно до ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 27 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути
орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.
Оскільки господарськими судами встановлено, що відповідач
після закінчення строку дії Договору оренди N 276 орендоване
приміщення не звільнив та не передав його позивачу,
тому господарські суди підставно задовольнили вимоги позивача
про виселення ПП "Колібріс" з нежитлового приміщення
площею 223,50 кв. м.
Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд в
порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосував норми процесуального та матеріального права.
Як наслідок, прийняте у справі рішення відповідає вимогам
постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" із змінами і доповненнями.
Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для
скасування чи зміни оскаржуваного судового акту.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства "Колібріс" залишити
без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 31 березня 2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
14 червня 2005 року у справі N 3/132 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Шульга
Судді: В.Семчук
Т.Козир