ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2006 Справа N 2/4
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства з
газопостачання та газифікації "Івано-Франківськгаз" на рішення
господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2005 р.,
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
15.11.2005 р. у справі N 2/4 за позовом дочірньої компанії "Газ
України" НАК "Нафтогаз України" до відкритого акціонерного
товариства з газопостачання та газифікації "Івано-Франківськгаз"
про стягнення 62 088 208,68 грн. за участю представників
позивача - Ларіної О.М., відповідача - Букавіної О.І.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
29.07.2005 р. позов задоволено; стягнуто з відкритого акціонерного
товариства з газопостачання та газифікації "Івано-Франківськгаз"
на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
48 331 728 грн. боргу за поставлений природний газ,
8 375 106,91 грн. інфляційних, 1 998 152,81 грн. 3% річних,
3 383 220,96 грн. штрафу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
15.11.2005 р. рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 29.07.2005 р. скасовано в частині стягнення штрафу в
сумі 3 383 220,96 грн., в решті - залишене без змін.
У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство з
газопостачання та газифікації "Івано-Франківськгаз" просить
скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 29.07.2005 р., постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 15.11.2005 р. посилаючись на те, що вони
прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та прийняти нове
рішення.
У відзиві на касаційну скаргу дочірня компанія "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" просить постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 15.11.2005 р. залишити без змін,
а скаргу - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив наступне.
У вересні 2004 р. дочірня компанія "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом
про стягнення з відкритого акціонерного товариства з
газопостачання та газифікації "Івано-Франківськгаз"
48 331 728 грн. боргу за поставлений по договору N 10/1-561 від
19.03.2001 р. природний газ, 1 367 958,36 грн. інфляційних,
899 646 грн. 3% річних, 338 322,46 грн. штрафу.
У липні 2005 р. позивач звернувся до суду з заявою про
збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача
на його користь 48 331 728 грн. боргу за поставлений природний
газ, 8 375 106,91 грн. інфляційних, 1 998 152,81 грн. 3% річних,
3 383 220,96 грн. штрафу.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами
докази, доводи, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку
про скасування рішення місцевого суду в частині стягнення
3 383 220,96 грн. штрафу та залишення в решті рішення без змін.
При цьому, вирішуючи питання стягнення з відповідача
основного боргу за поставлений по договору N 10/1-561 від
19.03.2001 р. природний газ, інфляційних та 3% річних, суди першої
та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірним договором
строк виконання зобов'язання не встановлений, згідно ст. 165
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивач листом N 31/10-1268 від
12.02.2004 р. звернувся до відповідача з вимогою про сплату
заборгованості за поставлений природний газ.
Судами встановлено, що в порушення вимог ч. 2 ст. 165 ЦК УРСР
відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації
"Івано-Франківськгаз" не оплатило поставлений в квітні-травні
2001 р. природний газ, у зв'язку з чим у нього виникла
заборгованість перед дочірньою компанією "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" у сумі 48 331 728 грн. Обґрунтованим та таким,
що відповідає чинному законодавству є висновок про стягнення
інфляційних та 3% річних.
Відмовляючи в позові в частині стягнення 3 383 220,96 грн.
штрафу, апеляційний суд виходив з того, що спірний договір було
укладено 19.03.2001 р., а Господарський кодекс України ( 436-15 ) (436-15)
,
на який посилається позивач як на підставу нарахування штрафу,
набрав чинності 01.01.2004 р. Відповідно до п. 2 ст. 5 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
акт цивільного законодавства не має
зворотної дії в часі, крім випадків коли він скасовує чи пом'якшує
відповідальність.
Твердження відкритого акціонерного товариства з
газопостачання та газифікації "Івано-Франківськгаз" в касаційній
скарзі щодо відсутності факту передачі йому газу в кількості,
зазначеній в актах прийому-передачі газу за квітень-травень
2001 р., були предметом дослідження суду апеляційної інстанції і
обґрунтовано відхилені як безпідставні.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до посилання на
обставини справи, необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказав відповідача над іншими, тобто
здійснення відмінної від місцевого та апеляційного судів оцінки
доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
тому до уваги не приймаються.
Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду
відповідає матеріалам справи, законодавству, тому підстав для
задоволення касаційної скарги немає.
Клопотання відповідача про зупинення касаційного провадження
у справі на період розгляду іншої господарської справи N 2/147 про
визнання недійсним договору N 10/1-561 про постачання природного
газу задоволенню не підлягає. В даному випадку перебування в
провадженні суду згаданої справи не перешкоджає здійсненню
перевірки ухвалених у справі судових рішень в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
15.11.2005 р. у справі N 2/4 залишити без змін, а касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації
"Івано-Франківськгаз" - без задоволення.
Судді, головуючий О.Шульга
Т.Козир
В.Семчук