ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2006 Справа N 02-03/3342а/20
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу ТзОВ "Гостинний двір"
на ухвалу від 16.12.05 господарського суду Київської області
у справі N 02-03/3342а/20
за позовом ТзОВ "Гостинний двір"
до ВАТ "Западинське"
ТзОВ "Реєстраційна компанія "Держава"
про вжиття запобіжних заходів
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: Мельников Д.А., Ятлук О.М., довір. від 28.12.05
від відповідачів: не з'явилися
13.12.05 до господарського суду Київської області надійшла
заява від ТзОВ "Гостинний двір" про вжиття запобіжних заходів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.05
заяву ТзОВ "Гостинний двір" було залишено без руху на підставі
ст. 43-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, встановлено строк для
виправлення недоліків (суддя Іваненко Я.Л.). Ухвалу мотивовано
тим, що до заяви не додано доказів сплати державного мита.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.05
заяву ТзОВ "Гостинний двір" про вжиття запобіжних заходів було
повернуто заявнику, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 43-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо заявник не виконує вимоги судді у
встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається
заявнику.
ТзОВ "Гостинний двір" в поданій касаційній скарзі просить
скасувати прийняту у справі ухвалу та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що Декретом
КМУ "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
не передбачено розмір державного
мита, що підлягає сплаті за подачу заяви про вжиття запобіжних
заходів.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до статті 43-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
особа, яка
має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів
стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати,
що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має
право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття
запобіжних заходів до подання позову.
Статтею 43-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з
позовною заявою з метою попередження та збереження доказів
правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні
заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.
Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це
заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на
запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на
протиправні дії, а заходи до забезпечення позову, за своїм змістом
застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 43-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
заява про
вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня
її подання господарським судом з повідомленням заінтересованих
осіб.
Відповідно до ст. 45 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито
справляється з позовних заяв, заяв про вжиття запобіжних заходів і
заяв про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду,
крім випадків встановлених законодавством.
Згідно до ч. 2 ст. 43-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до заяви про
вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують
сплату державного мита у встановленому законом порядку і розмірі.
В силу ч. 1 ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито
сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в
порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. "б" ч. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне
мито" ( 7-93 ) (7-93)
, що стосується розміру ставок державного мита, із
позовних заяв немайнового характеру державне мито сплачується в
розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Цією ж
нормою закону слід керуватися й при сплаті державного мита за
подання заяв про вжиття запобіжних заходів.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
підстави для скасування прийнятої у справі ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТзОВ "Гостинний двір" залишити без
задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від
16.12.05 у справі N 02-03/3342а/20 - без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун