ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2006 Справа N 32-30/159-04-5404
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Черкащенка М.М.
суддів: Рибака В.В., Михайлюка М.В.
за участю представників сторін:
від позивача - від Ген. прокуратури України
- Григорашенко А.Л. (дов. від 21.02.2006 р.);
- Сахно Н.В. (посв. N 99);
від відповідачів - Тарасенко В.С. (дов. від 01.12.2005 р.) -
представник ТОВ "Крокус"
від третіх осіб - не з'явилися;
розглянувши матеріали касаційних скарг ТП ТОВ "Побутова
техніка", ТОВ "Крокус"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
22.11.2005 р.
у справі N 32-30/159-04-5404 господарського суду Одеської
області
за позовом ТП ТОВ "Побутова техніка"
до
- КП "Узбережжя,
- ТОВ "Крокус"
треті особи
- Управління інженерного захисту території міста та розвитку
узбережжя Одеської міської ради,
- Одеська міська рада,
- Виконавчий комітет Одеської міської ради
про визнання договорів неукладеними, визнання договорів
недійсними, визнання правомірним користування орендованим майном
та за зустрічним позовом ТОВ "Крокус"
до
- ТП ТОВ "Побутова техніка",
- КП "Узбережжя
про визнання договорів недійсними
В С Т А Н О В И В:
ТП "Побутова техніка" м. Одеса звернулось з позовом до
КП "Узберіжжя" м. Одеса та ТОВ "Крокус" м. Одеса, за участю
зазначених вище третіх осіб, про визнання договорів неукладеними,
визнання договорів недійсними та визнання правомірним користування
орендованим майном.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.05 у
справі N 32-30/159-04-5404 первинний позов ТП "Побутова техніка"
до КП "Узберіжжя" та ТОВ "Крокус" задоволено частково.
Визнано недійсними на майбутнє договори оренди нежитлових
приміщень від 28.07.04 N 10-А та N 10-Б, N 10-В, укладених між
КП "Узберіжжя" та ТОВ "Крокус; визнано недійсними на майбутнє
договори оренди нежитлових приміщень від 12.06.02 N 1/17-А,
N 1/17-Б, N 17-В, укладених між цими ж підприємствами; припинено
провадження у справі позовних вимог ТП "Побутова техніка" про
визнання неукладеними договорів оренди нежитлових приміщень між
КП "Узберіжжя" та ТОВ "Крокус" від 12.06.02 N 1/17-А, N 1/17-Б,
N 17-В, в решті позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ "Крокус" до ТП "Побутова техніка" та
КП "Узберіжжя" задоволено.
Визнано недійсними на майбутнє договори оренди від 20.05.04
NN 20-21, укладених між ТП "Побутова техніка" та КП "Узберіжжя".
Визнано недійсним договір про співробітництво від 20.05.04
N 5, укладеного ТП "Побутова техніка" з КП Узберіжжя".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
22.11.05 зазначене рішення господарського суду Одеської області
залишено без зміни.
У поданих касаційних скаргах ТП "Побутова техніка" просить
задовольнити позов, скасувати ці судові рішення в частині визнання
недійсними на майбутнє договорів оренди від 20.05.04 NN 20-21,
укладених між ТОВ ТП "Побутова техніка" та КП "Узберіжжя"; та
договору про співробітництво від 20.05.04 N 5, укладеного між
КП "Узберіжжя" та ТП "Побутова техніка"; ТОВ "Крокус" просить
скасувати судові рішення у цій справі, прийняти нове рішення, яким
ТП "Побутова техніка" відмовити у позовах до КП "Узберіжжя" та
ТОВ "Крокус". Зустрічний позов ТОВ "Крокус" до ТП "Побутова
техніка" та КП "Узбережжя" задовольнити, визнати недійсними на
майбутнє договори від 20.05.2004 р. N 20 та N 21, укладеними між
КП "Узберіжжя" та ТП "Побутова техніка", визнати недійсним договір
про співробітництво N 5 від 01.06.2004 р., укладений між
КП "Узберіжжя" та ТП "Побутова техніка".
Визнати дійсними зазначені договори.
Як на правову підставу цих вимог ТП "Побутова техніка"
посилається на правомірність передачі в оренду за цими договорами
комунального майна, відповідно до розпоряджень міського голови з
підстав, викладених в скарзі; ТОВ "Крокус" з підстав, викладених у
касаційній скарзі.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи,
вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в
судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин
справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність
застосування ними норм матеріального та процесуального права
прийшла до висновку про відсутність правових підстав для
задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом досліджень
попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
Згідно із приписами ст. 60 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
право комунальної
власності на рухоме та нерухоме майно належить територіальним
громадам. Органи місцевого самоврядування діють від імені та в
інтересах територіальних громад і, відповідно до закону,
здійснюють правомочності щодо володіння, користування та
розпорядження цими об'єктами.
Відповідно до ст.ст. 1, 10, 12 названого Закону
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, органами місцевого самоврядування, що представляють
відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в
їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування,
визначені Конституцією України, цим та іншими законами є сільські,
селищні, міські ради. Міський голова є головною посадовою особою
територіальної громади міста.
Зміст п. 31 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначає, що рішення про передачу іншим
органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить
до комунальної власності відповідної територіальної громади,
визначення цих повноважень та умов їх здійснення проводиться
виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Згідно із п. 20 ст. 42 вказаного Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
голова
міської ради видає розпорядження в межах своїх повноважень. При
цьому цією статтею встановлено перелік повноважень міського
голови, яким не передбачено право вирішення питань про передачу
комунального майна в оренду.
Законом України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, зокрема ст. 5 передбачено, що орендодавцем майна, що
перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами
місцевого самоврядування.
З урахуванням зазначеного попередні судові інстанції
правомірно дійшли до висновку, що рішенням Одеської міськради від
26.03.03 N 1054-XXIV, яким затверджено Методику розрахунку
граничних розмірів орендної плати за оренду майна, яке знаходиться
у комунальній власності та встановлено, що договори оренди
укладаються з моменту підписання головою міськради відповідного
розпорядження, не може бути належним та допустимим доказом
передачі права міському голові вирішувати питання про передачу в
оренду комунального майна на підставі власного розпорядження.
Отже суди правомірно прийшли до висновку про наявність
правових підстав для задоволення позовів про визнання недійсними
договорів оренди, укладених КП "Узберіжжя" та ТОВ ТП "Побутова
техніка" від 20.05.04 NN 20, 21 від 04.06.05 N 5 та з ТОВ "Крокус"
від 12.06.02 NN 1/17-А, 1/17-Б, 1/17-В, від 28.07.04 N 10-А, 10-Б,
10-В.
Провадження у справі по первісному позову про визнання
договорів від 12.06.02 NN 1/17-А, 1/17-Б, 1/17-В між
КП "Узберіжжя" та ТОВ "Крокус" неукладеними також правомірно
припинено господарським судом на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки з урахуванням приписів ст. 16 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
(2003 р.), зазначений спір не підлягає вирішенню в
господарських судах України.
Зазначене свідчить про повноту встановлення господарським
судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
22.11.05 у справі N 32-30/159-04-5404 залишити без зміни, а
касаційні скарги - без задоволення.
Головуючий, суддя М.Черкащенко
Судді В.Рибак
М.Михайлюк