ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2006 Справа N 6/554
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційних скарг
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Київській області
2. Головного підприємства "Державний науково-дослідний
проектно-конструкторський інститут нетрадиційної енергетики та
електротехніки"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
06.12.2005
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.12.2005
у справі господарського суду м. Києва
за позовом Головного підприємства "Державний
науково-дослідний проектно-конструкторський інститут нетрадиційної
енергетики та електротехніки"
до
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Київській області
2. Закритого акціонерного товариства "Балтик Майстер"
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача
1. Міністерство палива та енергетики України
2. Міністерство праці та соціальної політики України
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача - Фонд державного майна України
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання
повернути майно
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
- Бортнічук Л.В. - дов. від 06.07.2005
від відповідачів:
1. Галицький А.В. - дов. N 93 від 12.12.2005;
2. Данилюк О.В. - дов. N 274 від 01.10.2005
від 3-іх осіб:
1. Безусий П.Л. - дов. N 01/17-0011 від 13.01.2006
2. не з'явилися 3. Шахрай М.О. - дов. N 610 від 30.12.2005
від Генеральної прокуратури України:
Баклан Н.Ю. - посв. N 7, прокурор відділу
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 31.08.2005 господарського суду м. Києва
задоволено позовні вимоги, щодо визнання недійсним договору оренди
цілісного майнового комплексу дослідного виробничого і
випробувального комплексу структурного підрозділу Державного
науково-дослідного проектно-конструкторський інституту
нетрадиційної енергетики та електротехніки, укладеного 29.04.2005
між РВ ФДМУ по Київській області та ЗАТ "Балтик Майстер" та
припинено його на майбутнє.
Зобов'язано ЗАТ "Балтик Майстер" повернути Головному
підприємству "Державний науково-дослідний
проектно-конструкторський інститут нетрадиційної енергетики та
електротехніки" цілісний майновий комплекс дослідного виробничого
і випробувального комплексу структурного підрозділу Державного
науково-дослідного проектно-конструкторського інституту
нетрадиційної енергетики та електротехніки.
Постановою від 13.12.2005 Київського апеляційного
господарського суду рішення від 31.08.2005 господарського суду
м. Києва скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні
позовних вимог відмовлено, з тих підстав, що відповідно до ст. 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
підставою недійсності
правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною
(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,
п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Беззаперечних доказів
на підтвердження порушення будь-якого з вищезазначених пунктів
Цивільного кодексу, у відповідності до вимог ст. 33 Господарського
процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, позивачем не надано.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду Головне підприємство "Державний
науково-дослідний проектно-конструкторський інститут нетрадиційної
енергетики та електротехніки" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою і просить постанову суду
скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми
матеріального та процесуального права, зокрема, 203, 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 207, 284 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 12 Закону України "Про іпотеку"
( 898-15 ) (898-15)
, ст. 4, 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та
ст.ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою від 06.12.2005 Київського апеляційного господарського
суду стягнено з РВ ФДМУ по Київській області в доход Державного
бюджету України штраф у розмірі 1700,00 грн., з мотивів
нез'явлення повноважного представника РВ ФДМУ по Київській області
для участі в судовому засіданні, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного
господарського суду РВ ФДМУ по Київській області також звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, і
просить її скасувати, з тих підстав, що дана ухвала не відповідає
вимогам передбаченим ст. 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційні скарги задовольнити.
Господарськими судами встановлено, що Регіональне відділення
Фонду державного майна України по Київській області та ЗАТ "Балтик
Майстер" 29.04.05 уклали договір оренди цілісного майнового
комплексу дослідного виробничого і випробувального комплексу
структурного підрозділу Державного науково-дослідного і
проектно-конструкторського інституту нетрадиційної енергетики та
електротехніки. Відповідно до умов договору відповідач 1 передав
відповідачу 2 в строкове платне користування цілісний майновий
комплекс дослідного виробничого і випробувального комплексу
структурного підрозділу Державного науково-дослідного і
проектно-конструкторського інституту нетрадиційної енергетики та
електротехніки вартістю 1692,1 тис. грн. Термін дії договору
5 років.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі надходження до орендодавця
заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства,
орендодавець, повинен надіслати у п'ятиденний строк після дати
реєстрації заяви копії матеріалів органу, уповноваженому управляти
відповідним майном.
Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає
подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх
надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору
оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
Декретом Кабінету Міністрів України "Про управління майном,
що є у загальнодержавній власності" ( 8-92 ) (8-92)
, передбачено, що
функції щодо управління майном, що є загальнодержавній власності,
покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів
України органи державної виконавчої влади.
Необхідність обов'язкового погодження оренди державного майна
органом, уповноваженим управляти державним майном, ґрунтується на
повноваженнях міністерств та інших підвідомчих Кабінету міністрів
України органів державної виконавчої влади, одним з яких є
здійснення контролю за ефективністю використання і збереження
закріпленого за підприємством державного майна.
Господарським судом встановлено, що відповідач 1, в порушення
вищезазначених норм, Міністерству палива та енергетики України,
яке є органом, уповноваженим управляти майном, будь-яких
матеріалів щодо оренди цілісного майнового комплексу, не надіслав.
Господарський суд також дійшов висновку, що лист Міністерства
палива та енергетики України N 05/12-2593 від 13.09.2004, на який
посилаються відповідачі як на погодження договору оренди, не може
бути доказом погодження на передачу в оренду цілісного майнового
комплексу.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що зміст правочину не може суперечити нормам Кодексу,
іншим актам Цивільного законодавства, а також моральним засадам
суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього
Кодексу.
Іншою підставою визнання договору недійсним є те, що при
укладенні вищевказаного договору сторони не дотримались
законодавства про іпотеку.
16.12.2004 позивачем, як іпотекодавцем, та Міністерством
праці та соціальної політики України, як іпотекодержателем,
укладено договір іпотеки з метою забезпечення вимоги останнього.
Предметом іпотеки є 1/5 частини дослідно-виробничого
випробувального комплексу, тобто 1/5 частини цілісного майнового
комплексу, що переданий в оренду.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про іпотеку"
( 898-15 ) (898-15)
правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в
іпотеку майна або його передача в наступну іпотеку, спільну
діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди
іпотекодержателя є недійсним.
Відповідачі доказів отримання згоди третьої особи 3 на
передачу майна в оренду суду не надали.
Посилання відповідачів на порушення законодавства при
укладенні договору іпотеки судом до уваги не приймаються, оскільки
останній є чинний і доказів його визнання недійсним у
встановленому законом порядку суду не надано.
Таким чином господарський суд правомірно дійшов висновку щодо
визнання недійсним договору оренди та припинення прав та
обов'язків сторін на майбутнє.
Щодо стягнення з РВ ФДМУ по Київській області штрафу в
розмірі 1700,00 грн., то дана ухвала Київського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від
07.10.2005 порушено апеляційне провадження у справі. Ухвалою від
14.11.2005 цього суду розгляд справи відкладено на 06.12.2005 та
визнано явку представників обов'язковою.
Дана ухвала, відповідно відмітки на зворотньому боці ухвали,
надіслана сторонам 15.11.2005.
Ухвалою, Київського апеляційного господарського суду, також
від 14.11.2005 прийнято відмову РВ ФДМУ по Київській області від
апеляційної скарги. Апеляційне провадження у справі припинено і
вказано, що матеріали справи N 6/554 повернуті господарському суду
м. Києва.
Дана ухвала, згідно відмітки на зворотньому боці ухвали,
надіслана сторонам 18.11.2005, тобто на три дні пізніше ніж ухвала
від 14.11.2005 про відкладення розгляду справи.
Отже, останньою ухвалою, яка направлена апеляційною
інстанцією стороні була ухвала від 14.11.2005 про прийняття
відмови від апеляційної скарги РВ ФДМУ по Київській області та
припинення провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи рішення,
має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної
сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян тільки за ухилення від вчинення дій, покладених
господарським судом на сторону.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарським судом м. Києва дана правильна юридична оцінка
обставинам справи, тому рішення відповідає чинному законодавству
України та обставинам справи і підлягає залишенню без змін, а
постанова та ухвала апеляційного господарського суду скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного підприємства "Державний
науководослідний проектно-конструкторський інститут нетрадиційної
енергетики та електротехніки" задовольнити.
Постанову від 13.12.2005 Київського апеляційного
господарського суду зі справи N 6/554 скасувати.
Рішення від 31.08.2005 господарського суду м. Києва з даної
справи залишити без змін.
Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Київській області задовольнити.
Ухвалу від 06.12.2005 Київського апеляційного господарського
суду з даної справи скасувати.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні
накази з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Головуючий В.С.Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко