ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 22.02.2006                                        Справа N 41/121 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 13.04.2006 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
Поляков Б.М. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г. 
     розглянувши матеріали  касаційної  скарги  ВАТ "Укртелеком" в 
особі центру    електрозв'язку    N 7   Дніпропетровської    філії 
ВАТ "Укртелеком" 
     на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 
03.08.2005 
     та постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського 
суду від 24.11.2005 
     у справі  N  41/121  господарського  суду   Дніпропетровської 
області 
     за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку N 7 
Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" 
     до ТОВ "Фірма "Авіас 2000" 
     про визнання недійсним договору купівлі-продажу 
     в судовому засіданні взяли участь представники: 
     від позивача - не з'явився 
     від відповідача - Шкіндель В.М., доруч. 17.01.2006 
     В С Т А Н О В И В: 
 
     Рішенням господарського  суду  Дніпропетровської  області від 
03.08.2005 відмовлено в позові ВАТ  "Укртелеком"  в  особі  центру 
електрозв'язку N  7  Дніпропетровської  філії  ВАТ "Укртелеком" до 
ТОВ "Фірма  "Авіас   2000"   про   визнання   недійсним   договору 
купівлі-продажу від   08.08.2001,   укладеного   між   ТОВ  "Фірма 
"Авіас 2000" та КП "Агро цех Мар'янське". 
 
     Не погоджуючись з  винесеним  рішенням,  ВАТ  "Укртелеком"  в 
особі центру    електрозв'язку   N   7   Дніпропетровської   філії 
ВАТ "Укртелеком" звернувся з апеляційною скаргою,  в якій  просило 
скасувати  рішення  господарського  суду Дніпропетровської області 
від 03.08.2005 і прийняти нове рішення, яким позов задоволити. 
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського 
суду  від  24.11.2005  апеляційну  скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі 
центру електрозв'язку N 7 Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" 
задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської 
області від 03.08.2005 скасовано, в позові відмовлено. 
 
     Не погоджуючись з винесеною постановою,  ВАТ  "Укртелеком"  в 
особі центру    електрозв'язку   N   7   Дніпропетровської   філії 
ВАТ "Укртелеком" звернулось до Вищого господарського суду  України 
з   касаційною   скаргою,   в  якій  просило  скасувати  постанову 
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2005 
та  рішення  господарського  суду  Дніпропетровської  області  від 
03.08.2005 та прийняти нове рішення, яким вирішити справу по суті. 
Касаційна скарга   аргументована   порушенням   приписів  ст.  230 
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та ст. 111-10 ч. 3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . 
 
     Колегія суддів   Вищого    господарського    суду    України, 
переглянувши  у касаційному порядку рішення господарського суду та 
постанову суду апеляційної  інстанції,  на  підставі  встановлених 
фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої та 
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального  права, 
дійшла   висновку,   що   касаційну   скаргу   слід  залишити  без 
задоволення,  постанову апеляційного суду - без змін,  виходячи  з 
наступного. 
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського 
суду від 24.11.2005, прийнятою за участі представників позивача та 
відповідача  по  справі,  скасовано рішення суду першої інстанції, 
розглянуто справу по суті та прийнято нове рішення про  відмову  в 
позові по предмету спору. 
 
     Як встановлено апеляційним судом,  продавця за спірною угодою 
ліквідовано та виключено з  ЄДРПОУ,  що  підтверджується  Довідкою 
Головного управління   статистики   у   Дніпропетровській  області 
N 15/03-152-6094 (а.с.127) та унеможливлює залучення  відповідачем 
у справі продавця майна за спірним договором. Тому колегією суддів 
відхиляються заперечення касатора про порушення приписів пункту  3 
ст.  111-10  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         та прийняття постанови,  що 
стосується прав і обов'язків осіб,  які не були залучені до участі 
у справі. 
 
     Відповідно до   п.   4  Прикінцевих  та  перехідних  положень 
Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  Цивільний  кодекс  України 
застосовується  до  цивільних відносин,  що виникли після набрання 
ним чинності. Зазначений кодекс набрав чинності з 01.01.2004. 
 
     Як встановлено  апеляційною  інстанцією,  позивачем  заявлено 
вимогу  про  визнання  недійсною  угоди  08.08.2001,  як  такої що 
укладена внаслідок  обману  (т.1  а.с.2-4)  до  набрання  чинності 
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        . Судом апеляційної інстанції 
правильно застосовано норми ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , чинного на момент 
укладення спірної угоди. 
 
     Відповідно до  ст.  57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  угода,  укладена 
внаслідок  обману,  може  бути  визнана   недійсною   за   позовом 
потерпілого або за позовом державної чи громадської організації. 
 
     Під обманом   слід   розуміти   умисне   введення   в   оману 
представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, 
шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або 
замовчування обставин,  що мають істотне значення для угоди.  Факт 
обману доводиться зацікавленою (потерпілою) стороною. 
 
     Касатор не аргументує в чому полягає порушення судом приписів 
ст. 230 Цивільного Кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
          (ст.  57  ЦК  УРСР 
( 1540-06 ) (1540-06)
         в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди). 
 
     Досліджуючи докази      по     справі,     колегія     суддів 
Дніпропетровського апеляційного господарського суду не  встановила 
фактичних  даних,  які  б  свідчили  про  умисне  введення в оману 
покупця щодо предмету продажу майна з публічних  торгів  та  інших 
обставин,  що  мають істотне значення для угоди купівлі-продажу та 
дійшла висновку про  відсутність  правових  підстав  для  визнання 
угоди недійсною. 
 
     Відповідно до  ст.  43  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Господарський 
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується 
на всебічному,  повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі 
всіх обставин справи, керуючись законом. 
 
     Згідно приписів частини 2 ст.  111-7 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
         
касаційна   інстанція  не  має  права  встановлювати  або  вважати 
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або 
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання 
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних 
доказів над іншими ,  збирати нові докази або додатково перевіряти 
докази.  у касаційній інстанції не приймаються та не розглядаються 
вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. 
 
     Прийняте апеляційним  судом  рішення  узгоджується  з нормами 
матеріального права,  в ньому дано оцінку як доказам, які прийнято 
до уваги судом,  так і доказам,  які відхилено судовою інстанцією. 
Відтак колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. 
 
     На підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,   111-7, 
111-9,  111-11  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд 
України - П О С Т А Н О В И В: 
 
     1. Касаційну  скаргу  ВАТ   "Укртелеком"   в   особі   центру 
електрозв'язку   N  7  Дніпропетровської  філії  ВАТ  "Укртелеком" 
залишити без задоволення. 
 
     2. Постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського 
суду від 24.11.2005 залишити без змін. 
 
 Головуючий                                              Б.Поляков 
 
 Судді                                                Л.Катеринчук 
                                                        Н.Ткаченко